ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України
”Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень)

1.Загальна характеристика проекту Закону
Зазначений проект Закону вносить позитивні зміни до чинного законодавства України. Запропоновані зміни стосуються усунення колізій, неточностей законодавства, а також спрямовані на встановлення цивілізованих господарських відносин в Україні. Цей закон переслідує ціль сприяння нормальному, своєчасному виконанню судових рішень, невідворотності їх виконання, а також захисту інтересів кредиторів.

На мою думку, запропонований проект буде мати позитивний вплив на суспільні відносини, що знайде свій прояв у реалізації прав, закріплених у Конституції України.

2. Мета та завдання проекту Закону
Основною метою запропонованого проекту закону є усунення колізій, прогалин у законодавстві України, створення в суспільстві поваги до судових рішень, реалізація принципу невідворотності та своєчасності виконання судових рішень на території України, усунення пріоритету державного бюджету перед кредиторами за рахунок самих кредиторів, сприяння зацікавленості державних виконавців задовольнити як потреби бюджету, так і інтереси кредиторів. Крім того, проект усуває зловживання та можливість бездіяльності державних виконавців.

3. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Запропонований Закон треба прийняти, перш за все, для впорядкування суспільних відносин, усунення можливості зловживань з боку посадових осіб, реалізації норм Конституції, створення поваги до судових рішень, забезпечення своєчасності та невідворотності виконання судових рішень. Крім того, Закон усуне неоднозначність між задоволенням вимог кредиторів та виконанням бюджету.

4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація норм запропонованого законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету, крім тих, що передбачаються для фінансування державних органів.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону
Прийняття Закону не матиме негативних наслідків на соціально-економічну ситуацію в країні. Прогнозованим результатом має бути зростання поваги до судових рішень, зростання рівня справедливості Закону, зростання переконання у невідворотності та своєчасності виконання судових рішень.

Проект,
Вноситься народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження”
(щодо виконання судових рішень)

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України „Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 24, ст. 207 – Закон України № 1701-IV від 11.05.2004) такі зміни:

1. Назву статті 3 викласти в такій редакції: „Документи, які підлягають виконанню державною виконавчою службою”.
2. У статті 43 після першого речення додати речення такого змісту: „Виконавчий збір стягується після задоволення вимог стягувача”.
3. У статті 46 після частини першої додати частину другу такого змісту: «Виконавчий збір стягується після задоволення вимог стягувача».

   Частини другу-десяту статті 46 вважати відповідно частинами третьою-одинадцятою.

4. Частину 2 статті 50 після першого речення доповнити реченням такого змісту: „Державний виконавець самостійно звертає стягнення на усі рахунки боржника, які відомі учасникам виконавчого провадження”.
5. У частині п’ятій статті 50 слова „на належне боржникові інше майно” замінити словами „за заявою сторони виконавчого провадження на належне боржникові майно”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

III. Всі законодавчі та нормативні акти, видані до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Проект
(Тираж 09.03.2006)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; із наступними змінами):

   1. статтю 1 після слів “Виконавче провадження” доповнити словами “як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)”;
   2. статтю 3 викласти у такій редакції:

      “Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою
      Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
      Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
      1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
      2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
      3) судові накази;
      4) виконавчі написи нотаріусів;
      5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
      6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
      7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
      8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
      9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на Державну виконавчу службу;
      10) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини”;

   3. частину третю статті 11 доповнити реченням такого змісту: “У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби”;
   4. статтю 18-1 виключити;
   5. пункт 2 частини першої статті 26 викласти в такій редакції:
      “2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону”;
   6. у статті 44-1:
      • у назві слова “Виплата стягувачеві” замінити словами “Порядок виплати стягнених”;
      • у частині першій слова “як такі, що належать до виплати стягувачам” виключити;
      • у частині третій:
        у першому реченні слова “їх рахунки, вказані у виконавчих документах” замінити словами “вказані стягувачами належні їм рахунки”;
        друге речення виключити;
      • після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
        “Якщо державному виконавцю відомий рахунок стягувача, на який слід перерахувати стягнуті з боржника кошти, або якщо відповідно до частини другої цієї статті кошти підлягають перерахуванню на адресу стягувача поштовим переказом, то пропорційна стягнутій сумі сума виконавчого збору перераховується після перерахування стягувачу належної йому суми. В іншому разі пропорційна стягнутій сумі сума виконавчого збору перераховується після надіслання стягувачу повідомлення про наявність на депозитному рахунку відповідного органу державної виконавчої служби суми коштів, яка підлягає виплаті стягувачу”.

      У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;

   7. У статті 50:
      • у частині п’ятій:
        перше речення після слова “звертається” доповнити словом “також”;
        після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: “Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника”;
      • частини шосту і сьому після слів “державний виконавець” доповнити словами “не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження”.
2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 2002 р., № 17, ст.117):
   1. частину четверту статті 6 доповнити реченням такого змісту: “До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії”;
   2. у статті 8:
      а) у пункті “б” частини другої слова “номер і дата платіжного доручення” замінити словами “назва, номер і дата розрахункового документа”;
      б) частини п’яту і шосту викласти в такій редакції:
      “Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.
      Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у порядку, встановленому Національним банком України”.
3. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст.144; 2005 р., № 11, ст. 205, № 16, ст. 257, ст. 259, №№ 17 – 19, ст. 267, № 29, ст. 384, № 31, ст. 420, № 33, ст. 427, № 34, ст. 434; із змінами, внесеними законами України від 1 грудня 2005 року № 3164 – ІV та від 15 грудня 2005 року № 3201 – ІV і № 3202 – ІV):
   1. абзац п’ятий частини першої статті 239 виключити;
   2. статтю 243 виключити.
4. У Законі України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2005 р., № 10, ст. 187; із змінами, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року № 3202 – ІV):
   1. у пункті 2 статті 10 слова “за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки” замінити словами “призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
   2. у частині дев’ятій статті 11 слова “зупинення операцій” замінити словами “арешт коштів”.
5. У статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 10, ст. 44; 2005 р., № 26, ст. 358):
   у підпункті 9.3.9 пункту 9.3 слова “активів у вигляді зупинення операцій” замінити словом “коштів”;
   у абзацах першому і другому підпункту 9.4.1 пункту 9.4 слова “у вигляді зупинення операцій” замінити словом “коштів”.
6. Пункт 6 статті 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2002 р., № 17, ст. 117; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 42, ст. 466; із змінами, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року № 3201 – ІV) виключити.
7. Пункт 5 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2002 р., № 16, ст.114; 2005 р., № 26, ст. 358) виключити.
8. У статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2005 р., № 26, ст.358):
   у частині першій слова “а також звільнення такого майна з-під арешту” виключити та доповнити словами і реченням такого змісту: “про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду”;

   у частині другій:
   у першому реченні слова “відповідно до законів України на підставі рішення суду” замінити словами “лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті”;
   друге речення викласти в такій редакції: “Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми”;
   у частині третій слова “або зупиняти операції за цими рахунками” виключити;
   у частині четвертій слова “видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом” виключити.

9. Абзац восьмий частини першої статті 2 Закону України “Про третейські суди” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 412) викласти в такій редакції:
   “компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом”.

ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На проект №6023 від 29.07.2004
Черновецький Л.М.

ВИСНОВОК
на проект Закону України “Про внесення змін до Закону України
“Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень)
(реєстр. № 6023 від 29.07.2004 року, внесений народним депутатом
України Черновецьким Л.М.)

Проектом пропонується внести зміни до Закону України “Про виконавче провадження”, спрямовані на подальше вдосконалення порядку виконання судових, а також інших рішень, виконання яких відбувається за цим Законом.

Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.

Щодо змін до ст.3

За проектом назва цієї статті “Рішення, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою” змінюється на “Документи, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою”. На нашу думку, така зміна є недоцільною, оскільки у цій статті визначаються саме рішення, які підлягають виконанню за цим Законом (наприклад, судове рішення), а не документи (наприклад, виконавчий лист), які видаються на підставі цих рішень для їх виконання. Ці документи, у свою чергу, перераховані у ст.18¹ “Виконавчі документи” цього Закону.

Щодо змін до ст.43
Змінами до цієї статті пропонується встановити, що виконавчий збір має стягуватись фактично у четверту чергу після задоволення вимог стягувача. Вважаємо, що такий підхід призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України, оскільки стягнутих з боржника коштів може не вистачити на сплату цього збору. У зв‘язку з цим Головне управління пропонує вилучити із проекту вказані зміни.

Це зауваження також стосується запропонованих проектом змін до ст.46 Закону України “Про виконавче провадження”.

Узагальнюючий висновок: За результатами розгляду у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень) може бути взятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Вик.: Зуб І.В.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України
”Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Постанови Верховної Ради України „Про неприйнятність проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень)
(реєстраційний № 6023 від 29.07.2004)

Комітет з питань правової політики подав на розгляд Верховній Раді України у другому читанні проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень).

Цей законопроект свого часу, у 2004 році, був поданий до Верховної Ради України мною. Але після першого читання Комітет з питань правової політики підготував до другого читання текст проекту Закону, який нічого спільного з поданим мною законопроектом не має.

Зазначений законопроект у тому вигляді, у якому він поданий до другого читання, має суттєві недоліки, які унеможливлюють його прийняття Верховною Радою.

По-перше, законопроектом пропонується у абзаці сьомому частини третьої статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” слова „на підставі рішення суду” замінити словами „на підставі рішення суду про накладення арешту або про стягнення коштів, а також рішень інших органів (посадових осіб) про стягнення штрафу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в порядку, встановленому цим Законом”. Така редакція цієї статті суперечить статті 1074 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обмеження прав клієнта банку щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

По-друге, у прикінцевих положеннях зазначеного законопроекту пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо надання до претензії подібних новел призведе до можливості пограбування будь-якими шахраями нормально працюючої, законослухняної кампанії, підприємства, фірми. І взагалі, від так званого безакцептного списання коштів законодавець давно відмовився. Навіть нормативними документами Національного банку України подібні списання заборонені, вони здійснюються тільки на підставі рішення суду.

По-третє, нові автори законопроекту з Комітету з питань правової політики пропонують внесення змін до Законів України „Про державну контрольно-ревізійну службу України”, „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, „Про обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Подібні зміни призведуть до скасування прав контролюючих органів навіть за рішенням суду призупиняти операції за рахунками у разі виявлення порушень. Це у свою чергу викличе вакханалію порушень будь-яких норм фінансової дисципліни, дозволить порушувати цю дисципліну безкарно. Крім того, ці новели суперечать статті 1074 Цивільного кодексу України.

Вважаю цей законопроект неприйнятним, таким, що зашкодить як економіці, так охоронюваним Конституцією України правам та законним інтересам громадян, суб’єктів підприємництва. Взагалі, така практика „доопрацювання” законопроекту, коли він спотворюється до невпізнанності, здається мені хибною.

Проект,
Вноситься народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)

П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про неприйнятність проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень)

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 3.5.1, , статті 3.5.4 та підпункту 2 частини першої статті 3.5.5 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

Відхилити проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень), реєстраційний № 6023 від 29.07.2004, як неприйнятний.

Голова Верховної Ради України