Законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Паспорт законопроекта
| Номер, дата реєстрації: | 1266 від 16.01.2003 |
| Номер, дата акту | 397-IV від 26.12.2002 |
| Сесія реєстрації: | 1 сесія IV скликання |
| Суб’єкт законодавчої ініціативи: | Народний депутат України |
| Ініціатор(и) законопроекту: | Черновецький Л.М. IV скликання |
| Авторський колектив | |
| Головний комітет: | Комітет з питань фінансів і банківської діяльності |
| Інші комітети: |
Комітет з питань правової політики Комітет з питань бюджету |
| Текст законопроекту та супровідні документи: | Проект Закону 21.06.2002 |
| Документи, пов’язані із роботою над законопроектом: |
Текст, підписаний Головою Верховної Ради України 02.01.2003 Висновок Головного науково-експертного управління 05.02.2003 Текст, підписаний Головою Верховної Ради України 10.02.2003 |
Проходження законопроекту
| Останній стан: | Закон підписано |
|---|---|
| Останній етап проходження: | Повернуто з підписом від Президента (21.02.2003) |
Зв’язані законопроекти
| Номер реєстрацiї | Дата реєстрацiї | Назва законопроекту |
|---|---|---|
| 1266/П | 19.09.2002 | Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” |
| 1266/П1 | 05.02.2003 | Проект Постанови про відхилення Пропозицій Президента України до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” |
Пояснительная записка
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»
Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування. Він встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами щодо податків і зборів, нарахування та оплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, і визначає процедуру оскарження дій фіскальних органів.
Оновлення останнім часом чинного законодавства, зокрема, прийняття Закону України «Про платіжні системи і пересилання грошей в Україні», а також необхідність врегулювання на законодавчому рівні положень, що стосуються захисту платниками податків своїх інтересів в судових органах, недопущення стягнення коштів всупереч вимог чинного законодавства, диктують нам, законодавцям, необхідність вдосконалювати норми законодавства, діючи при цьому логічно і наполегливо.
Що відбувається сьогодні? Податкова адміністрація вважає, що компанія «N» не заплатила до бюджету певну суму. Компанія вправі протягом місяця вирішити — заплатити гроші або оскаржити рішення податківців в суд.
Припустимо, що підприємець обгрунтовано (підкреслюю — обгрунтовано) вважає претензії податківців необгрунтованими. Закон надає компанії право оскаржити це рішення в суді, і саме рішення суду ставить крапку в цьому конфлікті.
Здається, все цивілізовано. Але в той момент, коли фірма звертається до суду, на підставі чинної норми Закону конфлікт вважається… якби не існуючим. Його, конфлікту, вже немає. Тому Закон дозволяє саме в цей момент списати грошові кошти з рахунків компанії автоматично, не чекаючи рішення суду. Нікого не цікавить, яким же буде рішення суду. Де здоровий глузд? Його тут немає! Абсурд є, а здорового глузду немає.
Це — яскравий приклад, коли прийнята нами з неуважності, на жаль, норма закону компрометує законодавця, державу та суспільство. Норма Закону, у якій повністю відсутній здоровий глузд, не може прикрашати українське законодавство і повинна бути негайно змінена. Вона не має права на подальше існування.
У всьому цивілізованому світі звернення компанії до суду припиняє будь-які примусові дії держави до вирішення спору в суді. Це — логічно, нормально і справедливо. Саме так повинно бути і в Україні. І не тільки, до речі, в цій конкретній ситуації.
Реалізація норм законопроекту не потягне за собою будь-яких витрат з Державного бюджету.
Закликаю народних депутатів України підтримати зазначений законопроект.
Проект закона
Проект,
внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)
Закон України
“Про внесення змін до Закону України “Про порядок пога-шення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Закону України “Про порядок погашення зо-бов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (Відомості Верїовної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44) такі зміни і допов-нення:
- Виключити абзац п‘ятий підпункту 5.2.4. пункту 5.2. ст. 5 Закону.
- Абзац шостий підпункту 5.2.4. пункту 5.2. ст. 5 Закону вважати абзацем п‘ятим відповідно.
- Абзац п‘ятий підпункту 5.2.4. пункту 5.2. ст. 5 Закону до-повнити наступним реченням: “При зверненні до суду (господар-ського суду) платника податків з позовом щодо визнання недійс-ним рішення контролюючого органу, податкове зобов‘язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення”.
ІІ. Прикінцеві положення.
- Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України
Заключение экспертов
До №1266 від 16.01.2003
Президент України
Висновок
на Пропозиції Президента України до Закону України
“Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
У Пропозиціях пропонується відхилити Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, який Верховна Рада України приняла 26 грудня 2002 року, як такий, що суперечить Конституції України і Законам України.
Управління, проаналізувавши аргументацію, наведену у Пропозиціях до зазначеного закону, вважає доцільним висловити наступне.
Пунктом 1 Пропозицій зазначається, що прийняття закону “Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”призведе до неузгодженості підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 та підпункту 5.2.1 у частині визначення дня узгодження податкового зобов’язання у випадку звернення платника податку до суду. У Пропозиціях зауважується, що, з одного боку, днем узгодження податкового зобов’язання буде день закінчення адміністративної процедури, з іншого – податкове зобов’язання вважається неузгодженим до рішення суду.
Слід зауважити, що норми абзаців 1-4 підпункту 5.2.4 визначають процедуру адміністративного оскарження. У той же час, якщо платник податку звертається до суду з позовом щодо визнання рішення контролюючого органу недійсним (згідно із новою редакцією абзацу 5 підпункту 5.2.4) розпочинається судова процедура і, відповідно, зазначені норми адміністративного оскарження вже не діють. Таким чином, зазначеної у Пропозиціях неузгодженості не існує і тому пункт 1 Пропозицій Президента України доцільно відхилити.
На нашу думку, можна погодитися з пунктом 2 Пропозицій, що прийнятий Закон потребує узгодження з вимогами пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно яким закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому а, у протилежному випадку, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим, оскільки його норми лише можуть призвести до відстрочення виконання рішення про суми податкових зобов’язань до моменту винесення відповідного судового рішення, а отже, реалізація положень прийнятого закону може негативно вплинути на формування доходної частини бюджету.
Отже, з пунктом 2 Пропозицій Президента можна погодитися.
Вик.: Чечетова Н.Ф., тел.255-28-38
Костюк В.Л., тел.235-79-44