Я — людина публічна: був і народним депутатом, і кандидатом в Президенти. Зараз я мер найпрекраснішого міста світу — Києва, який став для мене рідним і яке я дуже люблю. Хоча народився я в Харкові. Це відбулось 25 листопада 1951 року. Виріс я без батька. З мамою.

Закінчив 4-у харківську середню школу. Як я зізнався у своїй книзі, школа була для мене важким випробуванням, оскільки я завжди мав свій особливий погляд на речі і не визнавав авторитетів. В 14 років я пішов на роботу слюсарем-збирачем на Авіаційний завод. Але середню освіту необхідно було отримати — у Радянському Союзі без цього не можна було. Тому повернувся в школу й отримав атестат зрілості.

Після школи служив в армії. Звідти за відмінну службу був направлений у вуз. Це був Харківський юридичний інститут, який я відмінно закінчив в 1977 році. За фахом я — правознавець.

Після інституту мене направили старшим слідчим з особливо важливих справ Київської обласної прокуратури. Де я пропрацював чотири роки до 1981-го.

За власною ініціативою, що на ті часи було неприйнятне в тій структурі, де я працював, звільнився з органів. І вступив до аспірантури Харківського юридичного інституту. Не легко це було, звичайно, хоча я був відмінником. Але мені допомогла одна добра людина. У 1984 році я захистив дисертацію і пішов на наукову роботу — я став наймолодшим в історії Київського державного інституту ім. Т.Шевченко заступником проректора.

Мені було майже сорок, коли я, не маючи матеріальної підтримки, вирішив створювати підприємства. І мені це вдалося. Одним з перших в Україні я задекларував великі чесно зароблені доходи. Я створив банк, який знає вся країна.

Потім була робота у Верховній Раді України — я став народним депутатом, оскільки вважав, що потрібно створювати справедливу і добру владу для людей. Я ініціював багато законів, зокрема, такі, як закони про захист суспільної моралі і про повернення людям внесків Ощадбанку СРСР.

Моя діяльність, а також благодійність, якою я займаюся багато років, принесли мені популярність серед киян. Я зрозумів, що багато хто з них мені довіряє. Я запропонував свою кандидатуру на пост мера української столиці. І кияни підтримали мене. Я хотів зробити життя в Києві краще. Я працюю над цим зараз щодня.