Проект Закона о внесении изменений и дополнений в Закон Украины «О банках и банковской деятельности»

Номер, дата реєстрації:	2367 від 01.11.2002
Сесія реєстрації:	2 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
Інші комітети:	Комітет з питань бюджету
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 01.11.2002 Подання 01.11.2002 Пояснювальна записка 01.11.2002 Порівняльна таблиця 01.11.2002 Авторський колектив 01.11.2002
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 05.02.2003

 

Проходження законопроекту :

Останній стан:	Очікує розгляду
Останній етап проходження:	Вручено подання комітету про відхилення (13.05.2003)

 

Зв’язані законопроекти

Номер реєстрацiї	2367/П
Дата реєстрацiї	15.04.2003
Назва законопроекту	Проект Постанови про проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України “Про банки і банківську діяльність”

У законопроекті пропонується внести зміни до терміну “істотна участь”; скасувати дозвіл НБУ на отримання істотної участі; не надавати клієнтам банку інформації щодо  осіб, які мають істотну участь у банку; внести додаткові обмеження при наданні банком інформації, що містить комерційну таємницю.
Щодо запропонованих проектом пропозицій вважаємо доцільним зауважити наступне.

Статтею 2 чинного Закону України  “Про банки і банківську діяльність” визначається термін  “істотна участь”, як володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу. Для осіб, які мають істотну участь у банку, статтею 34 зазначеного Закону висуваються певні  вимоги, зокремамати бездоганну ділову репутацію та   задовільний  фінансовий  стан (ст.14), надавати НБУ інформацію про фінансовий стан учасників (ст.17) та інші документи, проводити діяльність у допустимих межах ризику (ст.35) тощо.

У законопроекті пропонується визначити факт “істотної участі” за умови володіння 25 і більшевідсотками статутного капіталу. Крім того, пропонується скасувати необхідність отримання дозволу НБУ на придбання істотної участі.

Подані до законопроекту документи не містять переконливих аргументів  на користь прийняття цих пропозицій.

На нашу думку, прийняття запропонованих змін зменшить “прозорість” банківської діяльності, що в сучасних умовах вважаємо неприйнятним.

Автором проекту (п.4) без достатніх на то підстав  пропонується  не надавати  клієнтам банку   інформацію щодо фізичних та юридичних  осіб, які мають істотну участь у банку (що передбачено чинним законом).

Пропонуємо у статті 3 проекту  не перераховувати  ознаки недобросовісної реклами, а  зробити  посилання на Закон України “Про рекламу”. У такому випадку не буде виникати  неузгодженостей між положеннями закону, що розглядається, та нормами базового закону, яким регулюються основні  засади  рекламної  діяльності в Україні.

У законопроекті передбачено  доповнити ст.62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” положенням про те, що надавати державним органам інформацію, яка містить банківську таємницю можна тільки за умови  “неможливості отримання інформації від самої юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності”. Звертаємо увагу, що відповідно до чинної редакції ст.62 зазначеного закону  така інформація надається з  дозволу власника такої інформації; на вимогу суду або за рішенням суду; органам   прокуратури  України,  Служби  безпеки  України, Міністерства внутрішніх справ України,  органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу. Крім того,  чинним законом встановлюється, що така інформація надається, якщо у Законі України “Про банки і банківську діяльність” передбачені підстави для її надання, а державний орган має встановлене законом право на одержання такої інформації.

За таких умов вважаємо запропоноване законопроектом доповнення  щодо надання інформації  недоцільним.

Узагальнюючий висновок.

За результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.

 

Керівник  Управління                                                        А.Мацюк

Вик.: Чечетова Н.Ф. 255- 28 –38
Гусинська Н.М. 255-49-06

 До №2367 від 01.11.2002
Н.д. Л.Черновецький

Стаття 2 Закону Істотна участь – пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи Стаття 34. Істотна участь Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 відсотків статутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов’язана отримати письмовий дозвіл Національного банку України. Для отримання такого дозволу заявник повинен надати інформацію, передбачену нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо фінансового стану та ділової репутації майбутнього власника істотної участі банку. Національний банк України приймає рішення про задоволення чи відмову в задоволенні прохання про надання дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку в місячний строк з дня отримання всієї необхідної інформації. Відмова у дозволі на придбання чи збільшення істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав. Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку відповідно до частини першої цієї статті у разі, якщо: 1) особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ділової репутації. У разі, якщо такою особою є юридична особа, цей критерій поширюється на членів виконавчого органу і наглядової ради юридичної особи, а також на власників істотної участі, що є фізичними особами; 2) відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійснення заявленого внеску; 3) придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку або розвитку конкурентного середовища у банківській системі. Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь до рівня, визначеного частиною першою цієї статті, без одержання письмового дозволу Національного банку України, останній має право заборонити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким чином в управлінні справами банку. У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) право брати участь у голосуванні передається довіреній особі, яка призначається Національним банком України за поданням банку. Довірена особа зобов’язана при голосуванні діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком. Рішення загальних зборів учасників, прийняті з використанням права голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили. Стаття 54 Закону Банкам забороняється поширення реклами у будь-якій формі, що містить неправдиву інформацію про їх діяльність у сфері банківських послуг. Національний банк України має право застосувати заходи впливу до банків та інших осіб, які порушують вимоги цієї статті. Пункт 2 статті 56 Закону “перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають   істотну участь у банку” Частина друга статті 62 “Порядок розкриття банківської таємниці”

Стаття 2 Істотна участь – пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння25 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Стаття 54 Закону Банкам забороняється поширення недобросовісної реклами, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам і державі. Пункт 2 статті 56 Закону викласти у такій редакції: “перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів”. Пункт п’ятий частини другої статті 62 Закону: Містити посилання на факт неможливості отримання інформації від самої юридичної особи або фізичної особи – суб‘єкта підприємницької діяльності.

 

Пропозиції до проекту Закону

Збільшити розмір істотної участі. Скасувати отримання письмового дозволу НБУ при придбанні або збільшенні істотної участі.

Приведення норм статті 54 Закону України “Про банки і банківську діяльність” у відповідність з нормами Закону України “Про рекламу”, якими встановлено поняття “недобросовісна реклама”.

Обмежити право клієнтів на інформацію в частині надання інформації про фізичних та юридичних осіб, що мають істотну участь у банку.

Частину другу статті 62 Закону доповнити пунктом п’ятим, яким встановити порядок надання державним органам права на отримання від банків інформації, що містить банківську таємницю, тільки у випадку неможливості її отримання від самого суб‘єкта підприємницької діяльності (юридичної чи фізичної особи).

1. Загальна характеристика проекту Закону

Чинний Закон України “Про банки і банківську діяльність” визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні та правові засади створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Цим законопроектом пропонується внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо подальшого врегулювання діяльності банків, зменшення ризиків здійснення банківських операцій та підвищення рівня обслуговування клієнтів.

2. Мета та завдання запропонованого проекту Закону

Метою запропонованого проекту Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні, забезпечення захисту законних інтересів клієнтів банків, захист інформації, яка становить банківську таємницю.

3. Обгрунтування необхідності прийняття Закону

Законопроект спрямований на зміцнення стабільності банків і запобігання невиправданому, незаконному втручанню в їх діяльність державних органів.

Законопроект розроблений  також з метою запобігання зловживанню при використанні отриманої від банків інформації, що становить банківську таємницю.

4. Фінансово-економічне обгрунтування

Реалізація норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” не потребує додаткових видатків Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону не матиме негативних наслідків на соціально-економічну ситуацію в країні.

Прогнозованим результатом має стати удосконалення чинного законодавства в частині створення умов для стабільної діяльності банків і забезпечення захисту прав і законних інтересів клієнтів, акціонерів банків.

Народний депутат України                                                                  Л.Черновецький

Проект
вноситься народним депутатом України
Черновецьким Л.М. (в/о № 212)

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2001,       № 5-6, ст. 38) такі зміни та доповнення:

1. У статті 2 Закону у визначенні “істотної участі” замінити розмір прямого або опосередкованого володіння з 10% на 25%.

2. Статтю 34 Закону виключити.

3. Статтю 54 Закону викласти у такій редакції:

“Банкам забороняється поширення недобросовісної реклами, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів банківських послуг, що рекламуються, завдати матеріальної та\або моральної шкоди особам і державі”.

4. У пункті 2 статті 56 Закону виключити слова “а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку”.

5. Частину 2 статті 62 Закону доповнити пунктом 5 такого змісту:

“Містити посилання на факт неможливості отримання інформації від самої юридичної особи або фізичної особи – суб‘єкта підприємницької діяльності”.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.