Проект Закона о внесении изменений и дополнений в некоторые законы Украины.

Номер, дата реєстрації:	5637 від 10.09.2004
Номер, дата акту:	2631-IV від 02.06.2005
Сесія реєстрації:	5 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
Інші комітети:	Комітет з питань правової політики Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 14.06.2004 Подання 14.06.2004 Пояснювальна записка 14.06.2004 Порівняльна таблиця 14.06.2004 Авторський колектив 14.06.2004 Проект Закону (на заміну) 10.09.2004 Подання 10.09.2004 Пояснювальна записка 10.09.2004 Порівняльна таблиця 10.09.2004 Авторський колектив 10.09.2004
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 14.09.2004 Зауваження Головного юридичного управління 10.03.2005 Текст, підписаний Головою Верховної Ради України 07.06.2005

 

ПРОХОДЖЕННЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ:

Останній стан:	Закон  підписано
Останній етап проходження:	Повернуто з підписом від Президента (22.06.2005)

Результати голосування:

08.10.2004 12:44:55	Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України) (№5637) – за основуЗа-212 Проти-0 Утрималось-2 Не голосувало-57 Рішення не прийняте
08.10.2004 12:45:54	Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України) (№5637) – за основуЗа-241 Проти-0 Утрималось-0 Не голосувало-30 Рішення прийняте
02.06.2005 16:52:21	Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України) (№5637) – у другому читанні і в ціломуЗа-293 Проти-2 Утрималось-1 Не голосувало-125 Рішення прийняте

(на заміну раніше поданого, р.№ 5637 від 14.06.04).

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Проект Закону України розроблено з метою усунення розбіжностей у законодавстві у зв`язку з набранням чинності Цивільним кодексом України.

Подібний законопроект повинен був бути внесений Кабінетом Міністрів України, до чого його зобов’язали норми прикінцевих положень Цивільного кодексу України. Але замість виконання вимог цього законодавчого акта, уряд подав до Верховної Ради проект Закону про внесення змін до статті 1074 Цивільного кодексу, тобто виконав завдання навпаки.

2. Цілі і завдання прийняття Закону

Законопроект спрямований на врегулювання розбіжностей між статтею 1074 Цивільного кодексу України та Кримінально-процесуальним кодексом України, законами України “Про виконавче провадження”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням”, “Про банки і банківську діяльність”, що стосується обмеження прав клієнта стосовно розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його (клієнта) рахунку.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект передбачає єдиний підхід до вирішення питання щодо обмеження прав клієнта стосовно розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його (клієнта) рахунку, і що право обмеження належить виключно суду. Це відповідає прикінцевим та перехідним положенням Цивільного кодексу України, пункт 3 яких передбачає внесення змін до законодавчих актів у зв`язку з набранням чинності зазначеним кодексом. Це відповідає також духу і букві Конституції України, завданням розбудови демократичного суспільства, сучасної економіки, правової держави.

За своєю структурою проект Закону складається з двох розділів. В першому розділі пропонується внести зміни до зазначених законів України. Другий розділ визначає термін набуття Законом чинності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

На даний час правовідносини, пов`язані із обмеженням прав клієнта стосовно розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його (клієнта) рахунку, врегульовані Цивільним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, законами України “Про виконавче провадження”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, “Про банки і банківську діяльність”.

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту.

Прийняття цього законопроекту дасть змогу усунути колізії під час застосування положень статті 1074 Цивільного кодексу України.

(на заміну раніше поданого, р..№ 5637 від 14.06.04)

Кримінально-процесуальний кодекс України

Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна   пункт перший: Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна   пункт перший: Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за відповідним рішенням суду.

 

Закон України „Про виконавче провадження”

Стаття 5. Обов’язки і права державних виконавців   пункт 6 частини третьої: накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Стаття 5. Обов’язки і права державних виконавців   пункт 6 частини третьої: на підставі рішення суду накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

 

Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Стаття 9. Адміністративний арешт активів   підпункт 9.3.1 пункту 9.3: 9.3.1. За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається: а) банкам, обслуговуючим платника податків, з вимогою тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків (якщо платником податку є банк – з вимогою зупинення видаткових операцій за власними рахунками), крім операцій з: погашення податкових зобов’язань та податкового боргу; сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями в порядку досудового врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту державної реєстрації податкової застави; б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Стаття 9. Адміністративний арешт активів   підпункт 9.3.1 пункту 9.3. 9.3.1. За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається: а) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; б) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Пункт 9.4. Виконавці рішення про арешт активів   9.4.1. Функції виконавця рішення про арешт активів платника податків  покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу,  призначеного його керівником (його заступником). Виконавець: надсилає рішення про арешт активів  відповідно  до  підпункту 9.3.1 пункту 9.3 цієї статті; організовує опис активів платника податків; організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів,  складає  їх опис,  що  має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків,  і залишає  платнику  податків  копії таких документів. Вилучення оригіналів     первинних фінансово-господарських та бухгалтерських  документів  податковими органами  в  інших  випадках  не допускається,  крім вилучень,  що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством; здійснює інші  заходи,  передбачені  Законом   України   “Про виконавче провадження”.

Пункт 9.4. Виконавці рішення про арешт активів   9.4.1. Функції виконавця рішення про арешт активів платника податків  покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу,  призначеного його керівником (його заступником). Виконавець: надсилає рішення про арешт активів, крім арешту у вигляді зупинення операції на рахунку, відповідно  до  підпункту 9.3.1 пункту 9.3 цієї статті; організовує опис активів платника податків; організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів,  складає  їх опис,  що  має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків,  і залишає  платнику  податків  копії таких документів. Вилучення оригіналів     первинних фінансово-господарських та бухгалтерських  документів  податковими органами  в  інших  випадках  не допускається,  крім вилучень,  що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством; здійснює інші  заходи,  передбачені  Законом   України   “Про виконавче провадження”.   9.3.9. Арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”

Стаття 10. Права державної контрольно-ревізійної служби   пункт другий частини першої: 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Зупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;

Стаття 10. Права державної контрольно-ревізійної служби   пункт другий частини першої: 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою; На підставі рішення суду за поданням органів контрольно-ревізійної служби зупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у випадках, коли керівництво об`єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов`язки;

 

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”

Стаття 28. Права та обов’язки страховика пункт п’ятий частини першої: 5) зупиняти операції підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, за поточними рахунками в банківських установах у разі відмови їх від реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду як платників страхових внесків або відмови від сплати страхових внесків;

Стаття 28. Права та обов’язки страховика пункт п’ятий частини першої: 5) На підставі рішення суду за поданням органів Фонду зупиняти операції підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, за поточними рахунками в банківських установах у разі  відмови їх від реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду як платників страхових внесків або відмови від сплати страхових внесків.

 

Закон України „Про банки і банківську діяльність”

Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій по рахунках   Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду. Звільнення майна з-під арешту здійснюється за постановою органу, який прийняв рішення про накладення арешту, або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку по його рахунках, а так само зупинення видаткових операцій по рахунках юридичних або фізичних осіб здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами і виключно у випадках, передбачених законами України. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції по цих рахунках. Операції по рахунках можуть бути відновлені органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду. Стягнення на власні кошти банку, грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України. Рішенням суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції по яких зупинені уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону.

Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій за рахунками (нова редакція)   Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюється виключно за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється відповідно до законів України на підставі рішення суду. Операції за рахунками відновлюються за рішенням суду. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками. Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону.

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести  зміни та доповнення до таких законодавчих актів України:

1. Частину першу статті 126 Кримінально-процесуального кодексу України  (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, № 2, ст. 15 – Закон № 1703-IV від 11.05.2004) доповнити реченням „Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду”.

2. Пункт шостий частини третьої статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 24, ст. 207 – ВВР, 2004, № 19, ст. 256) перед словами “накладати арешт на грошові кошти” доповнити словами “на підставі рішення суду”.

3. У статті 9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №  10, ст. 44 – ВВР, 2004, №№ 17-18,       ст. 250) речення пункту „а” підпункту 9.3.1 пункту 9.3 виключити. Вважати пп. б) та в) підпункту 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону відповідно пунктами а) і б).

Статтю 9 доповнити підпунктом 9.3.9 такого змісту:

„9.3.9. Арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому чинним законодавством”;

підпункт 9.4.1 пункту 9.4 статті 9 після слів „рішення про арешт активів” доповнити словами „крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку”.

4. Абзац другий речення пункту другого частини першої статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, №  13, ст. 110 – ВВР, 2003, № 30, ст. 247) почати зі слів “На підставі рішення суду за поданням органів контрольно-ревізійної служби”, далі за текстом.

5. Пункт п’ятий частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 14, ст. 71 – ВВР, 2003, № 26, ст. 192) почати зі слів: “На підставі рішення суду за поданням органів Фонду”.

6. Статтю 59  Закону України „Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №№ 5-6, ст. 30 – ВВР, 2004, № 13, ст. 181) викласти у такій редакції:

„ Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюється виключно за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється відповідно до законів України на підставі рішення суду. Операції за рахунками відновлюються за рішенням суду.

Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками.

Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Проект,
внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)
(на заміну раніше поданого, р.№ 5637 від 14.06.04)

(реєстр. № 5637 від 10.09.2004, внесений народним депутатом України Черновецьким Л.М.)

Проектом пропонується внесення змін до Законів України “Про виконавче провадження”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, “Про банки і банківську діяльність” та до Кримінально-процесуального кодексу України стосовно врегулювання неузгодженості між нормами цих законів, які дозволяють встановлювати обмеження права розпорядження рахунком клієнта у банку за рішенням державного виконавця, слідчого та інших відповідних посадових осіб, та  статтею 1074 Цивільного кодексу,  України, яка передбачає,  що таке обмеження встановлюється судом.

Розглянувши поданий законопроект, вважаємо за необхідне висловити щодо його змісту наступне. Головне управління в цілому вважає доцільним  скорочення переліку державних органів, посадові особи яких мають право на введення обмежень на розпорядження рахунком клієнта у банку. Зокрема, це стосується  внесення запропонованих проектом змін до Законів України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Натомість, Головне управління не підтримує внесення таких змін до Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки державний виконавець здебільшого виконує саме судове рішення, на підставі якого видається виконавчий лист, а тому отримання ним додаткового судового рішення для виконання вже винесеного судового рішення суттєво ускладнить виконання рішень суду. Головне управління не підтримує також внесення запропонованих проектом змін до ст.126 Кримінально-процесуального кодексу України, за якими арешт вкладів обвинуваченого чи підозрюваного  або  осіб,  які  несуть  за законом матеріальну відповідальність за його дії, що накладається для забезпечення цивільного позову і можливої  конфіскації  майна, має проводиться за рішенням суду, а не за постановою слідчого, як це передбачено у чинній редакції цієї статті. Це пов‘язано з тим, що такий арешт накладається саме для забезпечення виконання майбутнього судового рішення  з цього приводу.  Що стосується  запропонованих змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  то, вони, на нашу думку,  можуть суттєво ускладнити процедуру погашення зобов‘язань платників податків.  Разом з тим пропонуємо доповнити цей Закон положеннями, якими була б закріплена співмірність  заходів по адміністративному арешту коштів боржника величині його боргу. Вважаємо також недоцільним внесення запропонованих проектом змін до ст.69 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Це пов‘язано з тим, що вказана норма у чинній редакції має загальний характер і дозволяє  врегулювати всі випадки накладення арешту на кошти банку, що знаходяться на його рахунках.

Крім цього, звертаємо увагу на те, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект № 5507 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України” від 13.05.2004 року, внесений Кабінетом Міністрів України (Висновок Головного управління № 16/3-1199 від 09.08.2004 року) щодо внесення змін до статті 1074 ЦК України стосовно розширення підстав обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку в банку, у разі прийняття якого буде усунута неузгодженість між ст.1074 ЦК України та іншими Законами.

Узагальнюючий висновок: За результатами розгляду в першому читанні проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України ( щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України) доцільно відправити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.

Вик.:

Зуб І.В.,Задонський П.А.

(реєстраційний № 5637)

У Головному юридичному управлінні розглянуто підготовлений до другого читання проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України” і висловлюються такі зауваження.

При підготовці проекту Закону на перше читання Комітетом не були враховані суттєві зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, висловлені у висновку від 10 жовтня 2004 року щодо цього законопроекту.

Підтримуючи в цілому зазначені зауваження, слід також вказати, що у запропонованій редакції проект Закону не тільки не досягає поставленої мети, але й порушує концепцію тих законодавчих актів, до яких пропонується внести зміни. Це стосується, зокрема, таких положень проекту:

– у пункті 1 законопроекту пропонується частину першу статті 126 КПК України доповнити реченням такого змісту: “Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду”. Проте у зв’язку з внесенням цих змін виникне неузгодженість частини першої та шостої цієї статті, у якій вказується, що “накладення арешту на майноскасовується постановою слідчого”;

– законопроектом передбачається внести зміни до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. При цьому зміни пропонується внести тільки до пунктів 9.3 і 9.4 статті 9, які стосуються лише окремих процедурних питань застосування арешту активів платника податків. Проте зазначений Закон містить інші норми щодо поняття та порядку застосування арешту активів (зокрема, підпункт 9.1.2 пункту 9.2 статті 9, пункт 8.6 статті 8 тощо), які також слід було б уточнити з метою узгодження норм Закону щодо арешту активів;

– передбачається також внесення змін до частини третьої статті 5 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме встановлюється, що судовий виконавець накладає арешт на майно на підставі рішення суду. Проте у зв’язку з внесенням цих змін виникне неузгодженість з іншими нормами Закону, зокрема, із статтею 55.

Одночасно слід зазначити, що у Прикінцевих та Перехідних положеннях Цивільного кодексу України, з метою узгодження окремих законодавчих актів із нормами Цивільного кодексу України, міститься доручення Кабінету Міністрів України підготувати і подати на розгляд Верховній Раді України відповідний проект Закону.

Узагальнюючий висновок: проект Закону потребує суттєвого доопрацювання з наступним внесенням його на повторне друге читання.

Верховна Рада України    постановляє:

І. Внести  зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину першу статті 126 Кримінально-процесуального кодексу України доповнити реченням такого змісту: “Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду”.

2. У абзаці сьомому частини третьої статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207;  2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 6, ст. 37)  слова “накладати арешт” замінити  словами “на підставі рішення суду накладати арешт”.

3. У статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №  10, ст. 44; 2002 р., № 17, ст. 117; 2003 р., № 24, ст. 154; 2004 р., № 11, ст. 140):

у пункті 9.3:

підпункт “а” підпункту 9.3.1 виключити;

доповнити підпунктом 9.3.9 такого змісту:

“9.3.9. Арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому  законодавством”;

підпункт 9.4.1 пункту 9.4 після слів “рішення про арешт активів” доповнити словами “(крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку)”.

4. Текст статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30) викласти у такій редакції:

“Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюються виключно за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється відповідно до законів України на підставі рішення суду. Операції за рахунками відновлюються за рішенням суду.

Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками.

Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону”.

5. У пункті 5 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2002 р., № 16, ст. 114) слова “зупиняти операції” замінити словами “на підставі рішення суду за поданням органів Фонду зупиняти операції”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

м. К и ї в
2 червня 2005 року
№ 2631-IV