Проект Закона о временном порядке применения наказания по судебным приговорам в виде лишения свободы в отношении осужденных за совершение преступления, предусмотренного статьей 212 Уголовного кодекса Украины
Номер, дата реєстрації: | 3108 від 14.02.2003 |
Сесія реєстрації: | 3 сесія IV скликання |
Суб’єкт законодавчої ініціативи: | Народний депутат України |
Ініціатор(и) законопроекту: | Черновецький Л.М. IV скликання Порошенко П.О. IV скликання |
Авторський колектив | |
Головний комітет: | Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності |
Інші комітети: | Комітет з питань бюджету |
Текст законопроекту та супровідні документи: | Проект Закону 13.02.2003 Проект Постанови 13.02.2003 Подання 13.02.2003 Пояснювальна записка 13.02.2003 Авторський колектив 13.02.2003 |
Документи, пов’язані із роботою: | Висновок Головного науково-експертного управління 20.02.2003 |
До № 3108 від 14 лютого 2003 р.
Н. д. України П.Порошенко, Л. Черновецький
висновок
на проект Закону України “Про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину,передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України”
Законопроектом “у зв’язку з недосконалістю діючого в Україні податкового законодавства і з метою зняття невиправданих сучасною економічною ситуацією перешкод зайняттю підприємницькою діяльністю” пропонується, зокрема:
до прийняття Верховною Радою України Податкового кодексу України та набрання ним чинності запровадити мораторій на застосування покарання у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого ст. 212 КК, приватних підприємців і посадових осіб – суб’єктів підприємницької діяльності;
у цей період заборонити судам застосовувати щодо вказаних осіб інші види покарання, крім як позбавлення волі умовно або штрафу;
зобов’язати суди протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цим Законом переглянути всі справи, за якими вказані особи були засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, “та призначити їм міру покарання, пов’язану з позбавленням волі”;
зобов’язати органи досудового слідства у цей період обирати вказаним особам тільки запобіжні заходи, “не пов’язані з позбавленням волі”.
Проаналізувавши законопроект, Головне науково-експертне управління вважає за необхідне висловити до нього такі зауваження і пропозиції.
До статті 1 проекту
Відповідно до пункту 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є злочинами та відповідальність за них.
Керуючись цією нормою Конституції, 5 квітня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Кримінальний кодекс України, у статті 3 якого встановила: “Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України”.
Таким чином, без внесення змін до статті 3 КК України Верховна Рада України не може прийняти жодного закону, пов’язаного з питаннями кримінальної відповідальності.
Іншим, бездоганним з правової і найбільш ефективним з практичної точки зору, шляхом реалізації суб’єктом законодавчої ініціативи викладених вище пропозицій щодо незастосування позбавлення волі до осіб, які вчинили злочини, передбачені ст. 212 КК, може бути внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до статті 212 Кримінального кодексу України.
До статті 2 проекту
Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність судів гарантується Конституцією і законами України.
У ст. 14 Закону України “Про судоустрій України” зазначено:
- “Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону”;
- “Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду… забороняється”;
- “Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону”;
- “Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються… забороною втручання у здійснення правосуддя”;
- “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.”
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
У зв’язку з зазначеним будь-який інший, крім Кримінального кодексу України, закон не може вимагати від судді призначати лише певне покарання або не призначати певного покарання. Тому стаття 2 проекту не може бути прийнята без внесення відповідних змін до ст. ст. 3 і 65 КК, яким вона суперечить.
До статті 3 проекту
Ця стаття вимагає від судів переглянути усі відповідні справи і призначити всім особам, засудженим за ст. 212 КК, міру покарання, пов’язану з позбавленням волі. Це положення суперечить загальній меті проекту. Ймовірно, що його автори помилково не застосували слово “не” перед словом “пов’язану”. Якщо це так, то у разі прийняття запропонованих нами змін до ст. 212 КК (див. нижче) буде діяти положення ст. 5 КК про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність, а відтак необхідності у цій статті не буде.
До статті 4 проекту
1. Відповідно до КПК України запобіжні заходи обирають не органи досудового слідства, а органи дізнання, слідчі, прокурори і суди.
2. Не існує запобіжних заходів, пов’язаних чи не пов’язаних з позбавленням волі, оскільки позбавлення волі — це не запобіжний захід, а вид покарання.
3. У разі прийняття запропонованих нами змін до ст. 212 КК (див. нижче) відпадуть правові підстави для застосування такого запобіжного заходу, як взяття під варту, оскільки за загальним правилом такий захід може бути застосовано лише в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а відтак необхідності у цій статті не буде.
* * *
На наш погляд, не лише ст. 212, а й багато інших статей КК, які передбачають так звані економічні злочини, деякі з яких, крім того, є суміжними з цивільно-правовими деліктами, містять надто суворі санкції, що не відповідає глобальному процесу гуманізації кримінального законодавства.
Проте, що стосується основної ідеї цього законопроекту, то її можна реалізувати шляхом внесення зміни до абзацу другого частини 3 ст. 212 КК такого змісту: слова “позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років” замінити словами “обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років”.
Після прийняття Податкового кодексу України та набрання ним чинності санкції статті 212 КК Верховна Рада України зможе знову переглянути.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.
Керівник Головного управління А. Р. Мацюк
Вик: М. І. Хавронюк, тел. 235-79-41
Пояснювальна записка
до проекту Закону України “Про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України”
1. Мета законопроекту
Зазначений законопроект має на меті відновлення справедливості щодо вітчизняного підприємництва. У цивілізованих країнах підприємця, який створює робочі місця, нагороджують орденом. У нас його заганяють у катівню і тримають там роками разом з грабіжниками та вбивцями. З цим треба покінчити.
2. Обгрунтування необхідності розробки та прийняття проекту Закону
Треба констатувати, що податкове законодавство України протягом останнього десятиріччя перебуває в такому стані, при якому навіть професійний бухгалтер з багаторічним досвідом роботи не має можливості знати і безпомилково виконувати всі його вимоги. Таке законодавство неминуче заганяє переважну більшість підприємців у “тінь”. Підприємець, що ризикує особистими коштами і створює в умовах масового безробіття робочі місця, перетворюється в заручника тотально недосконалого і несправедливого податкового законодавства і хронічно кризової економічної ситуації країни загалом.
Крім того, підприємці в Україні часто стають заручниками своїх політичних орієнтації та уподобань, боротьби корумпованих кланів, які завдяки недосконалості податкового законодавства зводять рахунки з непокірними підприємцями – політичними опонентами – шляхом притягнення їх до кримінальної відповідальності. Тобто правоохоронні органи держави та закон цинічно використовуються справжніми злочинцями як знаряддя. При тому нестерпному рівні корумпованості вітчизняного чиновництва, про що відомо всьому світу, це недивно і цілком природно.
Звідси – прямий шлях на лаву підсудних, до табору. Підприємство-банкрут гине, його співробітники поповнюють ряди безробітних, їхні сім’ї втрачають кошти для існування, бюджет припиняє отримувати прибутки у вигляді податків. Калічиться доля підприємця та його родини. І держава, і суспільство – в програші. Здоровому глузду в цій сумній схемі місця немає.
До речі, сумнозвісна українська пенітенціарна система сьогодні – не для людини. Це механізм морального та фізичного знущання з людини, тортур і приниження людської гідності. Ми успадкували цю систему від колишнього Радянського Союзу. Щоб перетворити її на цивілізовану, потрібні чималі кошти, яких бракує.
Подібний стан речей може бути кардинально змінений з прийняттям Верховною Радою України Податкового кодексу України. Якщо цей документ буде виваженим і цивілізованим, підприємництво, середній клас в країні одержать можливість розвиватися та наповнювати казну держави.
3. Очікувані соціально-економічні наслідки
Впровадження зазначеного проекту Закону додаткових витрат з державного бюджету не потребує. Навпаки – надання людям, які здібні створювати робочі місця та вести справу, можливості спокійно це робити, буде реальним кроком до розвитку в Україні підприємництва, до збільшення кількості робочих місць, що в свою чергу неминуче призведе до надходжень у бюджет значних коштів у вигляді податків. Адже сьогодні розчавлені податковим і корупційним тиском підприємці (а тим більш – притягнені до кримінальної відповідальності) часто взагалі нічого не платять до державної скарбниці.
Закликаємо колег – народних депутатів України виявити справедливість, гуманізм і здоровий глузд та ухвалити ініційований нами Закон.
Народні депутати України П.О.Порошенко, Л.М.Черновецький
Проект внесений народними депутатами України
П.Порошенком та Л.Черновецьким
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про проект Закону України “Про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України”
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Прийняти проект Закону України “Про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України”, внесений народними депутатами України П.О.Порошенком і Л.М.Черновецьким, в першому читанні і в цілому.
РЕЗУЛЬТАТИ ПОІМЕННОГО ГОЛОСУВАННЯ
№ 32 від 22.09.2004 14:18:23 (6 сесія 4 скликання)
Поіменне голосування про проект Закону про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (№3108) – направлення на повторне перше читання
За – 248 Проти – 0 Утрималися – 1 Не голосували – 32 Всього – 281
Рішення прийнято
|
Проект внесений народними депутатами України
П.О.Порошенком та Л.М.Черновецьким
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України
У зв`язку з недосконалістю діючого в Україні податкового законодавства, з метою зняття невиправданих сучасною економічною ситуацією перешкод зайняттю підприємницькою діяльністю Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Стаття 1. До прийняття Верховною Радою України Податкового кодексу України та набрання ним чинності запровадити мораторій на застосування покарання за судовими вироками у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого частинами першою, другою та третьою статті 212 Кримінального кодексу України, приватних підприємців і посадових осіб – суб`єктів підприємницької діяльності.
Стаття 2. Судам на період дії мораторію, запровадженого цим Законом, застосовувати міру покарання щодо осіб, які зазначені у статті 1 цього Закону, умовно або у вигляді штрафу, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України.
Стаття 3. Судам протягом трьох місяців з моменту набрання цим Законом чинності переглянути всі справи, за якими особи, зазначені у статті першій цього Закону, були засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, та призначити їм міру покарання, не пов’язану з позбавленням волі.
Стаття 4. Органам досудового слідства на період дії мораторію, запровадженого цим Законом, обирати особам, які притягнені до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України, запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі.
Стаття 5. Дія статті 3 цього Закону поширюється на осіб, які одночасно обвинувачуються в скоєнні злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України, та інших злочинів за сукупністю з основним обвинуваченням, за скоєння яких передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк, що не перевищує санкцію частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України.
Стаття 6. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.