Проект Закона о внесении дополнения в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины

Номер, дата реєстрації:	5173 від 20.02.2004
Сесія реєстрації:	5 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Інші комітети:	Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 19.02.2004 Подання 19.02.2004 Пояснювальна записка 19.02.2004 Порівняльна таблиця 19.02.2004 Авторський колектив 19.02.2004
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 02.03.2004

 

 

Метою даного законопроекту є встановлення кримінальної відповідальності “за посягання на політичну незалежність народного депутата України або керівника політичної партії з боку посадових осіб оперативно-розшукових підрозділів органів державної виконавчої влади шляхом застосування погроз, шантажу, вимагання, наклепу, дискредитації та протиправної протидії законній господарській діяльності підприємства чи організації, що заснована за участі державного чи громадського діяча, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю”.
Для цього пропонується доповнити Кримінальний кодекс України (далі – КК) статтею 112-1, та, відповідно, цифрами “112-1” частину 1 статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України.
Проаналізувавши законопроект, Головне науково-експертне управління вважає за необхідне висловити до нього такі зауваження і пропозиції.
1. Із законопроекту неясно:

1) що саме слід розуміти під поняттями “політична незалежність”, “дискредитація”, “протиправна протидія законній діяльності” (адже ці поняття є незрозумілими або алогічними), а також під поняттями “погрози”, “шантаж”, “наклеп”, “вимагання” (вони, хоча і зустрічаються у чинному КК України, у різних його статтях мають різний зміст);

2) чому суб’єктом пропонованого злочину обрано лише службових осіб оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів (адже описані в диспозиції статті дії можуть вчинити будь-які службові особи державних органів);

3) чому до “державних і громадських діячів” віднесено лише народних депутатів і керівників політичних партій (в інших статтях чинного КК це поняття охоплює набагато більш широке коло осіб).

2. Аналіз диспозиції статті 112-1 показує, що нею пропонується встановити відповідальність за посягання на політичну незалежність певних осіб. Оскільки саме по собі “посягання на політичну незалежність” є абстракцією, то фактично відповідальність передбачається за такі дії щодо цих осіб: 1) застосування погроз; 2) шантаж; 3) вимагання; 4) наклеп; 5) дискредитація; 6) протиправна протидія законній господарській діяльності. Обов’язковою для наявності складу злочину ознакою при цьому є також мотив: діяння визнаватиметься злочином за умови вчинення його у зв’язку з державною чи громадською діяльністю.

Проте, майже за усі перелічені дії, вчинені службовими або будь-якими особами, за мотивом державної чи громадської діяльності потерпілого або за будь-яким мотивом, чинний КК вже передбачає кримінальну відповідальність. Вона встановлена, зокрема:

ст. 346 (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча);

статті 189, 262 та інші (вимагання, у т.ч. поєднане з шантажем);

ст. 344 (втручання у діяльність державного діяча);

ст. 351 (створення штучних перешкод в роботі народного депутата України);

ст. 206 (протидія законній господарській діяльності).

Встановлювати ж саме кримінальну відповідальність за “посягання на політичну незалежність шляхом наклепу” видається недоцільним у зв’язку як з незрозумілістю таких дій, так і з тим, що за наклеп чинне законодавство цілком обґрунтовано, виходячи з характеру діяння, передбачає не кримінальну, а цивільну відповідальність.

3. Пропонована санкція – позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років, – виходячи з суспільної небезпеки діяння, аж ніяк не може бути визнана адекватною посяганню. У чинному КК такі санкції встановлені за напад у складі незаконних збройних формувань на підприємства, установи і організації, що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 260), або за розбій з метою заволодіння військовою зброєю (ч. 3 ст. 410), або за ведення агресивної війни (ч. 2 ст. 437 КК).

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Керівник Головного управління                                      А. Р. Мацюк

Вик: М. Хавронюк,  тел. 235-79-41
М. Лядецький, тел. 235-79-20

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Політичне життя України за роки незалежності наводить нам безліч ганебних, обурливих прикладів використання так званих „силових” відомств для розправи з небажаними політиками. Такі приклади можуть навести представники практично всіх політичних течій, від „лівих” до „правих”. При цьому політик рясно поливався брудом у засобах масової інформації, його безпідставно називали корупціонером, злочинцем. А, не приведи Боже, якщо такий „нелюбимий” політик у минулому заснував підприємство, фірму, компанію, ці суб’єкти господарювання просто розвалювалися. Тобто „не люблять батька, а скубуть дитину”. Тисячі громадян України втрачають роботу. Підприємства, які нормально працювали, припинять діяльність і сплату податків. І ніхто ніколи за такі антидержавні вчинки ніякої відповідальності не поніс.

З такими явищами, притаманними країнам, навіть не третього, а четвертого світу, пора в Україні покінчити. Тому я пропоную ввести до Кримінального кодексу України нову норму: статтю 112-1 „Посягання на політичну незалежність державного чи громадського діяча”.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Завданням прийняття запропонованого проекту Закону України є встановлення кримінальної відповідальності за дискредитацію народного депутата чи громадського діяча.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Запропонованою новою нормою Кримінального кодексу України передбачено покарання посадової особи органу державної виконавчої влади, на який законодавством покладено здійснення оперативно-розшукової роботи, за переслідування народного депутата України чи керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю. Санкція статті: позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Доповненням Кримінально-процесуального кодексу України буде встановлено, що справи зазначеної категорії розслідують слідчі органів прокуратури.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Запропоновані норми у КК та КПК зараз відсутні, що дає можливість переслідувати небажаного народного депутата або керівника політичної партії безкарно.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не викличе додаткових видатків Державного бюджету України. Навпаки, якщо засуджені за скоєння злочину, передбаченого статтею 112-1 Кримінального кодексу України, будуть добросовісно працювати у таборах, вони принесуть до бюджету тільки доход.

6. Прогноз соціальних наслідків

Позитивними соціальними наслідками прийняття запропонованого Закону буде зникнення у народних депутатів та керівників політичних партій страху перед так званими „силовиками”, поява у політиків можливості знайти правовий захист від злочинних „наїздів”.

Народний депутат України                                                                      Л. М. Черновецький

Кримінальний кодекс України

Відсутня

Стаття 112-1. Посягання на політичну незалежність державного чи громадського діяча Посягання посадової особи органу державної виконавчої влади, на який законодавством України покладено здійснення оперативно-розшукових заходів, на політичну незалежність народного депутата України або керівника політичної партії шляхом застосування погроз, шантажу, вимагання, наклепу, дискредитації, протиправної протидії законній господарській діяльності підприємства, організації, що заснована за участі державного чи громадського діяча, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

 

Кримінально-процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України:   У справах про злочини, передбачені статтями 115, 116, 117, 118, 119, 120, 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 152, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, частиною 3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтями 209, частиною 3 статті 229, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 359, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу” та особами, посади яких віднесено до 1 – 3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини.

Частина 1 статті 112 Кримінального процесуального кодексу України:   У справах про злочини, передбачені статтями 112-1, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 152, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, частиною 3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтями 209, частиною 3 статті 229, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 359, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 379, 380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу” та особами, посади яких віднесено до 1 – 3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини.

 

Проект, внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

1. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131 – Закон України від 11.07.2003 № 1130-15) статтею 112-1 такого змісту:

„Стаття 112-1. Посягання на політичну незалежність державного чи громадського діяча

Посягання посадової особи органу державної виконавчої влади, на який законодавством України покладено здійснення оперативно-розшукових заходів, на політичну незалежність народного депутата України або керівника політичної партії шляхом застосування погроз, шантажу, вимагання, наклепу, дискредитації, протиправної протидії законній господарській діяльності підприємства, організації, що заснована за участі державного чи громадського діяча, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.”

2. Частину першу статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України (Затверджений Законом від 28.12.60 № 1000-05, Відомості Верховної Ради України, 1961, № 2 ст. 15 – Закон України від 11.07.2003 № 1125-15) після слів „У справах про злочини, передбачені статтями” доповнити цифрами „112-1”.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.