Проект Закона о внесении изменений в Закон Украины "Об исполнительном производстве"

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; із наступними змінами):
   1. статтю 1 після слів “Виконавче провадження” доповнити словами “як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)”;
   2. статтю 3 викласти у такій редакції:“Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою
      Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
      Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
      1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
      2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
      3) судові накази;
      4) виконавчі написи нотаріусів;
      5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
      6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
      7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
      8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
      9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на Державну виконавчу службу;
      10) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини”;
   3. частину третю статті 11 доповнити реченням такого змісту: “У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби”;
   4. статтю 18-1 виключити;
   5. пункт 2 частини першої статті 26 викласти в такій редакції:
      “2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону”;
   6. у статті 44-1:
      • у назві слова “Виплата стягувачеві” замінити словами “Порядок виплати стягнених”;
      • у частині першій слова “як такі, що належать до виплати стягувачам” виключити;
      • у частині третій:
        у першому реченні слова “їх рахунки, вказані у виконавчих документах” замінити словами “вказані стягувачами належні їм рахунки”;
        друге речення виключити;
      • після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
        “Якщо державному виконавцю відомий рахунок стягувача, на який слід перерахувати стягнуті з боржника кошти, або якщо відповідно до частини другої цієї статті кошти підлягають перерахуванню на адресу стягувача поштовим переказом, то пропорційна стягнутій сумі сума виконавчого збору перераховується після перерахування стягувачу належної йому суми. В іншому разі пропорційна стягнутій сумі сума виконавчого збору перераховується після надіслання стягувачу повідомлення про наявність на депозитному рахунку відповідного органу державної виконавчої служби суми коштів, яка підлягає виплаті стягувачу”.

      У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;

   7. У статті 50:
      • у частині п’ятій:
        перше речення після слова “звертається” доповнити словом “також”;
        після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: “Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника”;
      • частини шосту і сьому після слів “державний виконавець” доповнити словами “не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження”.
2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 2002 р., № 17, ст.117):
   1. частину четверту статті 6 доповнити реченням такого змісту: “До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії”;
   2. у статті 8:
      а) у пункті “б” частини другої слова “номер і дата платіжного доручення” замінити словами “назва, номер і дата розрахункового документа”;
      б) частини п’яту і шосту викласти в такій редакції:
      “Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.
      Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у порядку, встановленому Національним банком України”.
3. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст.144; 2005 р., № 11, ст. 205, № 16, ст. 257, ст. 259, №№ 17 – 19, ст. 267, № 29, ст. 384, № 31, ст. 420, № 33, ст. 427, № 34, ст. 434; із змінами, внесеними законами України від 1 грудня 2005 року № 3164 – ІV та від 15 грудня 2005 року № 3201 – ІV і № 3202 – ІV):
   1. абзац п’ятий частини першої статті 239 виключити;
   2. статтю 243 виключити.
4. У Законі України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2005 р., № 10, ст. 187; із змінами, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року № 3202 – ІV):
   1. у пункті 2 статті 10 слова “за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки” замінити словами “призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
   2. у частині дев’ятій статті 11 слова “зупинення операцій” замінити словами “арешт коштів”.
5. У статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 10, ст. 44; 2005 р., № 26, ст. 358):
   у підпункті 9.3.9 пункту 9.3 слова “активів у вигляді зупинення операцій” замінити словом “коштів”;
   у абзацах першому і другому підпункту 9.4.1 пункту 9.4 слова “у вигляді зупинення операцій” замінити словом “коштів”.
6. Пункт 6 статті 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2002 р., № 17, ст. 117; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 42, ст. 466; із змінами, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року № 3201 – ІV) виключити.
7. Пункт 5 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2002 р., № 16, ст.114; 2005 р., № 26, ст. 358) виключити.
8. У статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2005 р., № 26, ст.358):
   у частині першій слова “а також звільнення такого майна з-під арешту” виключити та доповнити словами і реченням такого змісту: “про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду”;у частині другій:
   у першому реченні слова “відповідно до законів України на підставі рішення суду” замінити словами “лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті”;
   друге речення викласти в такій редакції: “Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми”;
   у частині третій слова “або зупиняти операції за цими рахунками” виключити;
   у частині четвертій слова “видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом” виключити.
9. Абзац восьмий частини першої статті 2 Закону України “Про третейські суди” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 412) викласти в такій редакції:
   “компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом”.

ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Проект
(Тираж 09.03.2006)

Проектом пропонується внести зміни до Закону України “Про виконавче провадження”, спрямовані на подальше вдосконалення порядку виконання судових, а також інших рішень, виконання яких відбувається за цим Законом.

Головне управління вважає за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.

Щодо змін до ст.3

За проектом назва цієї статті “Рішення, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою” змінюється на “Документи, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою”. На нашу думку, така зміна є недоцільною, оскільки у цій статті визначаються саме рішення, які підлягають виконанню за цим Законом (наприклад, судове рішення), а не документи (наприклад, виконавчий лист), які видаються на підставі цих рішень для їх виконання. Ці документи, у свою чергу, перераховані у ст.18-1 “Виконавчі документи” цього Закону.

Щодо змін до ст.43

Змінами до цієї статті пропонується встановити, що виконавчий збір має стягуватись фактично у четверту чергу після задоволення вимог стягувача. Вважаємо, що такий підхід призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України, оскільки стягнутих з боржника коштів може не вистачити на сплату цього збору. У зв‘язку з цим Головне управління пропонує вилучити із проекту вказані зміни.

Це зауваження також стосується запропонованих проектом змін до ст.46 Закону України “Про виконавче провадження”.

Узагальнюючий висновок: За результатами розгляду у першому читанні проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень) може бути взятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Вик.: Зуб І.В.