Проект Закона о внесении дополнений в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины

Номер, дата реєстрації:	8723 від 17.01.2006
Сесія реєстрації:	8 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Інші комітети:	Комітет з питань правової політики Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 16.01.2006 Подання 16.01.2006 Пояснювальна записка 16.01.2006 Порівняльна таблиця 16.01.2006 Авторський колектив 16.01.2006
Документи, пов’язані із роботою над законопроектом:	Висновок Головного науково-експертного управління 27.02.2006

 

Проходження законопроекту

Останній стан:	Опрацьовується в комітеті
Останній етап проходження:	Вручено для ознайомлення (20.01.2006)

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за наклеп на адресу державного діяча, для чого доповнити Кримінальний кодекс України (КК) новою статтею 344-1.

Необхідність прийняття проекту у Пояснювальній записці до нього обґрунтовується твердженням про існування великої кількості “ганебних, образливих прикладів розправи з небажаними державними діячами шляхом поширення свідомо неправдивих вигадок, що ганьблять державного діяча”. Проте жодна статистика або хоча б приклади таких фактів не наводяться.

На розгляд Верховної Ради IV скликання вже подавались проекти законів (у т. ч. й ініціатором цього проекту), якими передбачалось встановлення кримінальної відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо державного діяча, службової чи будь-якої фізичної особи (зокрема, проекти за № 2137 від 5 вересня 2002 р., № 3123 від 18 лютого 2003 р., № 4267 від 15 жовтня 2003 р., № 5173 від 20 лютого 2004 р.). Всі їх Головне науково-експертне управління пропонувало відхилити, оскільки їх положення суперечать положенням Конституції України. Розглядуваний проект повторює основні вади вказаних проектів. Тому зауваження, висловлені управлінням у своїх висновках до названих проектів, є актуальними і для цього проекту. Однак необхідно зазначити ще й таке.

1. Кримінальна відповідальність за наклеп була передбачена ст. 125 КК Української РСР 1960 р. При прийнятті нового КК України 2001 р. Верховна Рада України висловила ставлення до суспільної небезпечності наклепу, декриміналізувавши це діяння. Це не означає, що честь, гідність та ділова репутація будь-якої людини не підлягають правовому захисту.

Зокрема, захисту людської гідності, прав та свобод кожного громадянина присвячені норми ст. ст. 21, 28 Конституції України, якими встановлено, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Права і свободи кожної людини є невідчужуваними та непорушними. Відповідно до ст. ст. 297, 299 Цивільного кодексу України, гідність, честь та ділова репутація є особистими немайновими правами кожної людини, і підлягають захисту у судовому порядку в разі їх порушення.

Постає питання про те, чому ініціатор проекту, пропонуючи відновити в КК відповідальність за наклеп, до потерпілих від цього діяння відносить лише неповний перелік державних діячів. Поза увагою проекту залишені, наприклад, громадські діячі, а загалом й усі інші громадяни.

У ст. 3 Конституції України закріплено принципи визнання в Україні людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; визначальної ролі прав і свобод людини та їх гарантій в змісті і спрямованості діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини як головного обов’язку держави, а також відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Ці конституційні принципи є визначальними для діяльності державних органів та їх службових осіб (в тому числі й державних діячів). А державна служба в Україні, відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну службу” ґрунтується, зокрема, на принципах служіння народу України та пріоритету прав людини і громадянина.

Однак зміст проекту свідчить переважно не про прагнення захистити честь, гідність та ділову репутацію окремих категорій державних діячів, а про намагання встановити “табу” на спроби будь-якого публічного негативного висловлювання на адресу державного діяча, адже будь-яка неточність у цих висловлюваннях може бути розцінена як наклеп.

Виділення певної категорії громадян і забезпечення більш суворого їх кримінально-правового захисту за відсутності вагомих доказів того, що саме ці категорії громадян піддаються більшій, ніж інші громадяни, небезпеці у разі вчинення щодо них певних протиправних діянь може бути розцінено  як надання привілеїв за ознаками соціального та посадового становища і суперечить принципу рівності конституційних прав та свобод громадян та недопущення привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, закріпленому в ст. 24 Конституції України.

Тож ще раз підкреслимо, що цивільно-правовий інститут захисту честі, гідності і ділової репутації особи в силу своєї неполітизованості, на відміну від аналогічного кримінально-правового інституту, не тільки юридично, а і фактично поширюється на усіх осіб незалежно від їхніх політичних переконань, займаних посад та інших ознак і, на нашу думку, є достатнім правовим засобом для забезпечення захисту прав людини у цій сфері.

2. Державні діячі, навпаки, не повинні мати більшого правового захисту від наклепу, ніж інші громадяни, якщо виходити із відповідних рішень  Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється і на Україну внаслідок ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини та основних свобод і протоколів до неї. Так, у справі a. Lingens v. Austria названий Суд зробив такий висновок: межі прийнятної критики є ширшими, якщо вона стосується політичного діяча, а не приватної особи; на відміну від останньої перший неминуче і свідомо ставить кожне своє слово і вчинок під пильний контроль як журналістів, так і широкої громадськості, і, відповідно, має виявляти більше терпимості.

3. Твердження, наведене в пояснювальній записці, про те, що наклеп призводить до втрати громадянами довіри та поваги до державних діячів, народних депутатів і, як наслідок, це завдає шкоди державному органу, в якому працює державний діяч та державі в цілому, видаються безпідставними. На нашу думку, втрата громадянами довіри та поваги до державних діячів України, навпаки, зумовлена якраз фактами, коли останні нехтують правами та законними інтересами людини і громадянина, зловживають владою та службовим становищем, вчинюють корупційні правопорушення тощо.

4. Проект в частині переліку державних діячів не узгоджується зі статтями 112, 163, 344, 346 КК. З цього, зокрема, випливає, ніби Голова та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, а також Генеральний прокурор України або не є державними діячами, або честь, гідність та ділова репутація цих осіб, на відміну від інших державних діячів, є такою, що не заслуговує на кримінально-правовий захист. Це саме стосується й інших вищих посадових осіб держави, зокрема, Голови Вищої ради юстиції, Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, Голови Служби безпеки України. При цьому яким би широким не був відповідний перелік державних діячів, завжди будуть поставати питання про включення до нього нових посад.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект пропонуємо відхилити.

Керівник Головного управління

А. Р. Мацюк

Вик.:	М.І. Хавронюк,	тел. 235-79-41
	О.А. Єрмак,	тел. 235-79-14

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогоднішній день існує безліч ганебних, образливих прикладів розправи з небажаними державними діячами шляхом поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять державного діяча. Такі приклади найчастіше мають місце саме у період виборчої компанії, коли наклепники (особливо – анонімні в Інтернеті) активізуються, заробляючи чималу  копійчину від „замовників”.  При цьому державний діяч рясно поливається брудом у засобах масової інформації, його безпідставно звинувачують у діяннях, які він ніколи не робив. Все це приводить до того, що тисячі, мільйони громадян України безпідставно втрачають довіру, повагу до державних діячів, народних депутатів. Крім того, завдається шкода, як самому державному діячеві, так і державному органові, у якому працює державний діяч, державі у цілому. І ніхто ніколи за такі антидержавні вчинки ніякої відповідальності не поніс.

Тому я пропоную ввести до Кримінального кодексу України нову норму – статтю 344-1 „Наклеп на адресу державного діяча”.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Завданням прийняття запропонованого проекту Закону України є встановлення кримінальної відповідальності за наклеп, дискредитацію державного діяча, що дозволить підняти, захистити його авторитет.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Запропонованою новою нормою Кримінального кодексу України передбачено покарання будь-якої особи, за наклеп на адресу державного діяча, як друкованим, так і іншим способом, у тому числі і в анонімно. Санкція статті: позбавлення волі на строк до 3-х років.

Доповненням частини першої ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України буде встановлено, що справи зазначеної категорії розслідують слідчі органів прокуратури.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Запропоновані норми у КК та КПК зараз відсутні, що дає можливість дискредитувати небажаного громадського діяча  безкарно.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не вимагає додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціальних наслідків

Позитивними соціальними наслідками прийняття запропонованого Закону буде створення механізму застереження будь-яких осіб від наміру здійснити наклеп на державного діяча. Адже санкцією статті передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі. І перед поширенням свідомо неправдивих вигадок кожен повинен буде замислитися про їх наслідки.

Суспільство та державу треба кінець кінцем очистити від професійних наклепників, які роблять свій брудний „бізнес” за рахунок честі та здоров’я державного діяча.

Народний депутат України                                                                      Л.М.Черновецький

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

1. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131 – Закон України № 3108 від 17.11.2005) статтею 344-1 такого змісту:

„Стаття 344-1. Наклеп на адресу державного діяча

Наклеп на адресу Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голови Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голови або члена Центральної виборчої комісії, Голови Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, тобто поширення свідомо неправдивих вигадок, що ганьблять державного діяча друкованим або іншим способом, у тому числі і в анонімно, – карається позбавленням волі на строк до трьох років.”

2. Доповнити частину першу ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1961, № 2,  ст. 15 – Закон України № 3150-15 від 30.11.2005) після цифри „344” цифрою „344-1”.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Проект
Внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в/о № 212)