Персональный сайт Леонида Черновецкого

Проект Закона о введении временного специального порядка возврата физическими лицами в Украине средств

Номер, дата реєстрації: 3203 від 05.03.2003
Сесія реєстрації: 3 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту: Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет: Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
Інші комітети: Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Комітет з питань правової політики
Комітет з питань бюджету
Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:

Проект Закону 03.03.2003
Подання 03.03.2003
Пояснювальна записка 03.03.2003
Авторський колектив 03.03.2003

Документи, пов’язані із роботою:

Висновок Головного науково-експертного управління 26.03.2003

Проходження законопроекту

Останній стан: Заслухано та знято з розгляду
Останній етап проходження: Проект не прийнято (16.06.2004)

Результати голосування:

16.06.2004 13:59:25 Поіменне голосування про проект Закону про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україну коштів (№3203) – за основу: За-6 Проти-4 Утрималось-3 Не голосувало-382 .  Рішення не прийняте
16.06.2004 13:59:58 Поіменне голосування про проект Закону про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україну коштів (№3203) – направлення на повторне перше читання: За-10 Проти-4 Утрималось-3 Не голосувало-378. Рішення не прийняте.

Пояснювальна записка

До проекту Закону України „Про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україну коштів”

Протягом останніх років безліч громадян України, які заробили кошти, тим чи іншим способом вивезли їх за межі країни.

Мотиви таких дій були різними. Гроші, зароблені чесним шляхом, вивозилися за кордон з метою врятувати їх від інфляції, від бандитів, від „ державного рекету” корумпованих чиновників. Гроші, зароблені не зовсім чесним шляхом, вивозилися з остраху втратити їх у разі порушення кримінальної справи. В цілому ці люди не вірили ані законам, ані державі.

Треба констатувати, що зараз на економіки інших країн працюють мільярди гривень. Це дуже й дуже прикро, тому що саме зараз, коли в Україні розпочинається реальне зростання економіки, вкрай потрібні гроші, потрібні інвестиції у виробництво.

Держава зараз повинна зробити все можливе, щоб повернути українські капітали з-за кордону. Якщо це завдання буде виконане саме так, щоб власники коштів повірили нарешті державі, ми будемо мати успіх.

Бачу вихід у смілому запровадженні низки спеціальних заходів. Тут у нас вибору немає. Не зробимо цього, Україна не отримає нічого. Все залишиться так, як сталося. „ Амністуємо ” українські капітали – отримаємо шанс на повернення капіталів.

Але все не так просто. Гроші повернуться в Україну. Треба, щоб вони запрацювали, були інвестовані в конкретні економічні програми. А тут у нас є дві серйозні перешкоди: несправедливе податкове законодавство, що позбавляє сенсу будь-яке інвестування, та корумповане чиновництво, яке хабарництвом виснажує вітчизняне підприємництво. Законодавча, виконавча та судова гілки влади повинні зробити все, щоб ці перешкоди рішуче мінімізувати. Інакше Україну можна нафарширувати грошима, а на стан економіки це аж ніяк не вплине.

Запропонований мною проект Закону у разі його прийняття дає підстави очікувати потік капіталів з-за кордону. Важливо тільки переконати суспільство, що таке рішення законодавця – чесне та рішуче, що держава буде виконувати цей Закон та тримати слово.

До речі, економічна і політична вигода прийнятті такого закону випробувана з досвіду Ірландії (1998), США (на рівні штатів, починаючи з 1982 року постійно), Індії (регулярно кожні 10 років), Франції (1982, 1986), Аргентини (1987), Бразилії, Туреччини (1998), Казахстану (на честь десятої річниці незалежності). 19 лютого ц.р. уряд Німеччини прийняв рішення про проведення податкової амністії. Мета цього рішення – повернення у Німеччину капіталу, який був вивезений з країни.

Під час минулої сесії законопроект аналогічного змісту розглядався Верховною Радою України, але в зв’язку з небажанням з політичних мотивів частини депутатів приймати участь у голосуванні підтриманий, на жаль, не був.

Будь-яких видатків з Державного бюджету України виконання цього Закону не викличе. Навпаки, його реалізація може викликати активний інвестиційний процес, що, в свою чергу, призведе до створення нових робочих місць і росту податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

Народний депутат України Л.М.                                      Черновецький

ЗАКОН УКРАЇНИ

до проекту Закону України „Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України” (щодо посилення законодавчого захисту банківської таємниці)

Цей Закон визначає тимчасовий спеціальний порядок та правові умови повернення до України капіталів.

Мета цього Закону – забезпечити повернення в Україну коштів, які були зароблені громадянами України протягом 1991-2003 років і знаходяться за межами України.

Стаття 1. Всі кошти, за будь-яких обставин вивезені (переведені) за межі України громадянами України, зароблені ними протягом 1991-2003 років особисто, а також разом з іноземцями чи особами без громадянства,  повернуті в Україну протягом одного року з дня набрання цим Законом чинності, підлягають безперешкодному ввезенню на територію України.

Стаття 2. При виконанні умов, передбачених статтею першою цього Закону, будь-який правоохоронний орган, орган виконавчої або судової влади не вправі у будь-якій формі перевіряти походження ввезених до України коштів, цінностей та іншого майна.

Стаття 3. При ввезенні на митну територію України зазначених у статтях першій та другій цього Закону коштів, цінностей та іншого майна застосовується спеціальний режим, за якого загальні правила перетину митного кордону щодо декларування не застосовуються.

Стаття 4. Статті перша та друга цього Закону не застосовуються в разі, якщо рішенням суду буде доведено походження коштів, цінностей та іншого майна внаслідок здійснення таких злочинів:

торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини,

злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів,

умисне вбивство,

терористичний акт.

Суд розглядає справи цієї категорії за аргументованим поданням Генерального прокурора України або його заступника. Подання прокурора повинно базуватися на об’єктивній, обґрунтованій та перевіреній інформації про скоєння фізичною особою злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, яка була отримана правоохоронними органами України до дня повернення цією фізичною особою в Україну коштів.

Стаття 5. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „ Про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україну коштів та матеріальних цінностей” законодавчі акти, інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 6. Кабінету Міністрів України з метою приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом протягом одного місяця з дня набрання цим Законом чинності подати до Верховної Ради України проект Закону України, яким передбачити відповідні зміни та доповнення до законодавчих актів, які регулюють фінансово-банківську, митну, податкову, кримінально-правову, кримінально-процесуальну та інші сфери законодавства.

Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Проект вноситься народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)

 

Висновок

до проекту Закону України „Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України” (щодо посилення законодавчого захисту банківської таємниці)

Законопроект має за мету створити правову основу для безперешкодного повернення в Україну коштів, які були зароблені громадянами України особисто, а також разом з іноземцями чи особами без громадянства протягом 1991–2003 років і знаходяться за межами України.

Проект аналогічного змісту вже вносився на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Л. Черновецьким (реєстр. № 1707 від 04. 07. 2002 р.) і Головне науково-експертне управління робило щодо нього висновок (№ 10/3-680 від 19. 07. 2002 р.), в якому пропонувалось проект відхилити.

У розглядуваному законопроекті враховані деякі зауваження і пропозиції, які викладені у вказаному висновку. Наприклад: у ньому вже не вживається не властиве для чинного законодавства поняття “економічна амністія”; в назві, преамбулі і ст. 1 проекту йдеться не про будь-яке майно тощо, а саме про зароблені кошти; зазначено, що вказані кошти можуть бути зароблені не тільки одними громадянами України, а й у співпраці з іншими особами; дія проекту визначена не календарним, а астрономічним роком; в ст. 4 проекту передбачено механізм встановлення джерела походження коштів тощо; змінена назва законопроекту.

Проте, вважаючи у принципі за можливу реалізацію мети цього проекту, Головне науково-експертне управління, має до нього такі зауваження та пропозиції.

1. Проектом пропонується вирішити проблему повернення капіталів з-за кордону лише за допомогою даної з боку держави “обіцянки” не перевіряти походження цих капіталів (ст. 2) і при ввезенні його на митну територію України не застосовувати загальні правила перетинання митного кордону щодо декларування, тобто застосовується спеціальний режим (ст. 3).

Але ж механізм стимулювання власників капіталів до їх повернення має не тільки проголошуватись, а й передбачати цілий комплекс узгоджених і складних за своєю суттю фінансово-банківських, митних, податкових, кримінально-правових, кримінально-процесуальних та інших правових інституцій.

Проектом проголошено необхідність вирішення вказаних проблем (ст. 6), але фактично нічого не регламентується. Норма ст. 6 лише зобов’язує Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання законом чинності розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект відповідного закону. Проте виконання цієї роботи Кабінетом Міністрів України протягом місяця, на наш погляд, малоймовірне. А якщо врахувати етапи підготовки, проходження і розгляду законопроектів Верховною Радою України, то невідомо в який термін буде створено зазначений економічно-правовий механізм для повернення капіталів. Не виключено, що його створення співпаде з завершенням астрономічного року, на протязі якого має діяти проект після його прийняття Верховною Радою України.

З огляду на викладене вважаємо, що одночасно з даним законопроектом на розгляд Верховної Ради України мають подаватися й інші проекти, про які йдеться у ст. 6 проекту.

2. Як випливає із ст. 1 проекту, заборона на перевірку джерела походження ввезених до України коштів ставиться в залежність від таких умов:

1) кошти мають бути зароблені;

2) вони мають бути зароблені протягом 1991–2003 років;

3) вони мають бути спочатку вивезені (переведені) за межі України;

4) вони мають бути повернуті в Україну протягом року з дня набрання цим законом чинності.

Проте, не зовсім ясно: а) що слід розуміти під поняттям “зароблені”. Адже треба буде перевірити, що вони саме “зароблені”, але ж ст. 2 проекту забороняє робити це; б) яким тоді чином можна встановити, що ці кошти були “зароблені”, а не, скажімо, викрадені чи приховані від оподаткування; в) що робити у тому випадку, коли перевірка буде тривати більше строку дії цього Закону; г) чому дається тільки рік на повернення капіталів в Україну (адже відповідним суб’єктам знадобиться декілька місяців лише для того, щоб впевнитися в достовірності і реальній дії прийнятого закону тощо).

Таким чином, проект містить внутрішню колізію, яка на практиці потягне за собою або ситуацію повної безконтрольності за переміщенням через митний кордон капіталів, або ситуацію повної заборони на переміщення через митний кордон України коштів до закінчення перевірки на відповідність його усім умовам, переліченим у ст. 1 проекту

На наш погляд ст. 1 проекту доцільно дещо спростити:

1) термін “зароблені”, за суттю якого розуміється, що кошті придбані внаслідок чесної праці, доцільно замінити більш широким за змістом поняттям;

2) положення проекту про те, що кошти придбані протягом 1991–2003 років, замінити на визначення тільки кінцевого терміну цього періоду. Адже який сенс відмовлятися державі від коштів, придбаних до 1991 року. Крім того, бажано збільшити і термін дії закону;

3) слова “повернуті в Україну” замінити словами “повернуті на митну територію України”. Адже перші можуть відлякувати власників капіталів, оскільки передбачають, що їх капітали будуть нібито передані державі, а не залишаться в їх власності.

Загалом, з урахуванням викладеного ст. 1 можна викласти, наприклад, у такій редакції:

“Стаття 1. Всі кошти, які за будь-яких обставин, крім визначених у статті 4 цього Закону, потрапили у приватну власність громадян України, а також в їх спільну власність з іноземцями чи особами без громадянства до 2003 року включно, можуть бути безперешкодно ввезені на митну територію України протягом двох років з дня набрання цим Законом чинності”.

За такого підходу, заборона на перевірку джерела походження ввезених до України коштів ставиться в залежність лише від таких умов:

1) кошти є приватною власністю громадян України, а також їх спільною власністю з іноземцями чи особами без громадянства;

2) кошти потрапили в їх власність за будь-яких обставин, крім деяких, до 2003 року включно;

3) вони мають бути ввезені на митну територію України протягом двох років з дня набрання цим законом чинності.

3. Назву проекту також слід дещо змінити. Наприклад: “Про тимчасовий спеціальний порядок ввезення коштів на митну територію України”. До речі, у ст. 5 проекту наведена помилкова назва законопроекту, яка не відповідає справжній.

4. У назві, преамбулі і в ст. 1 проекту йдеться про повернення саме коштів. А в ст. ст. 2, 3, 4, 5 згадуються вже не тільки кошти, а ще й цінності (матеріальні цінності), інше майно. Останнє слід однозначно виключити. Що стосується цінностей, то доцільно зробити їх конкретний перелік (дорогоцінні метали, каміння тощо).

5. Неясно, за якими критеріями із сфери дії цього закону (див. ст. 4 проекту) вилучені певні види злочинів (торгівля людьми, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, умисне вбивство, терористичний акт). Адже існують злочини не менш небезпечні, ніж перелічені (наприклад, шпигунство, геноцид), або не менш корисливі, ніж злочини у сфері обігу наркотичних засобів (контрабанда, незаконні дії зі зброєю, піратство тощо).

Крім того, цей проект не повинен входити у конфлікт із зобов’язаннями України щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинним шляхом.

Тому ст. 4 проекту повинна містити більш широкий, але конкретний перелік статей (чи певних частин статей) Кримінального кодексу України.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням при подальшому його доопрацюванні висловлених зауважень і пропозицій.

Керівник Головного управління                                      А. Р. Мацюк

Вик: М. І. Хавронюк, тел. 235-79-41
В. І. Лисак,         тел. 235-79-21

До № 3203 від 5 березня 2003 р.
Н. д. України Л. Черновецький

Вернуться к законопроектам

Другие законопроекты

Наверх