Проект Закону про внесення доповнення до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Номер, дата реєстрації:	7095 від 21.02.2005
Сесія реєстрації:	7 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування
Інші комітети:	Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 21.02.2005 Подання 21.02.2005 Пояснювальна записка 21.02.2005 Порівняльна таблиця 21.02.2005 Авторський колектив 21.02.2005
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 28.02.2005

 

Проходження законопроекту

Останній стан:	Очікує розгляду
Останній етап проходження:	Вручено подання комітету про відхилення (24.03.2005)

 

Зв’язані законопроекти

Номер реєстрацiї	7095/П
Дата реєстрацiї	24.03.2005
Назва законопроекту	Проект Постанови про відхилення проекту Закону України про внесення доповнення до статті 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

У Головному науково-експертному управлінні розглянутий зазначений законопроект, в якому пропонується обмежити можливість перебування особи на посаді сільського, селищного, міського голови більше ніж двома строками підряд.

Статтею 140 Конституції України (частина 1) місцеве самоврядування визначається як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Статтею 141 (частина 3) передбачено, що статус сільських, селищних, міських голів визначається законом.

Питання про встановлення запропонованого обмеження є питанням статусу сільських, селищних, міських голів. Отже, воно може бути вирішене законодавчим органом виходячи з міркувань доцільності. При цьому, на нашу думку, слід взяти до уваги, що в сільській місцевості можливості обрання на посаду сільського голови кандидатів, які за своїм досвідом та освітою могли б належно виконувати відповідні функції,  нерідко є досить обмеженими.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу з врахуванням висловлених зауважень.

Керівник управління                                            А. Р. Мацюк

Вик. І.І. Лагус

 

Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова 1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. 2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. 3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. 4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. 5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова 1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. 2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Одна й та сама особа не може бути сільським, селищним, міським головою більше, ніж два строки підряд. 3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. 4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. 5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Вибори є демократичною формою здійснення народного волевиявлення, необхідною умовою зміни політичних еліт, у тому числі і на місцевому рівні.

Світові стандарти місцевої демократії допускають встановлення законодавчих обмежень у праві глав місцевої виконавчої влади обіймати свою посаду більш двох термінів підряд. Законодавча заборона керівникам певних територій обиратися знову на цю ж посаду після завершення другого строку їх повноважень є загальносвітовою практикою, що поширена у переважній більшості демократичних країн.

Невідворотність прийнятих суспільством демократичних процедур, їх обов’язковість для всіх без винятку, була наочно продемонстрована у 2001 році на прикладі Нью-Йорку, де на піку своєї популярності залишив свою посаду мер цього мегаполісу Рудольф Джуліані, відмовившись балотуватися на новий період. У ті дня рейтинг Р.Джуліані, який давно користувався повагою виборців завдяки успіхам у боротьбі зі злочинністю, а після подій 11 вересня став воістину національним героєм, був настільки високим, що 62% жителів Нью-Йорка воліли б змінити міський закон, котрий забороняє обирати главу міста більш, ніж на два чотирирічних терміни підряд, щоб усунути перешкоду для обрання його ще на 4 роки. Надходили й інші пропозиції. Наприклад, у зв’язку з надзвичайною ситуацією продовжити повноваження діючого мера на рік. Але й сам Джуліані, і мешканці міста проявили повагу до закону, на цю посаду було обрану іншу людину.

Українським законодавством, зокрема, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, зазначене питання не врегульоване. Подібна ситуація загрожує не лише застоєм і стагнацією на місцях, а й уявляє із себе прямий шлях до безконтрольності й зловживань, безвідповідальності тих, хто тривалий час беззмінно перебуває при владі у відповідному населеному пункті. Унаслідок такого становища у місцевих органах влади поширюються корупція, авторитарні тенденції, утворюються місцеві клани, свідченням чому є численні скарги громадян у вищестоящі інстанції, звернення до народних депутатів України у пошуку правди та захисту від свавілля місцевих чиновників, судові позови тощо. При цьому люди звертаються по допомогу у вирішенні тих питань свого повсякденного життя, що віднесені до компетенції органів самоврядування та їх керівників.

Запропоноване доповнення до статті 12 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” покликане захистити суспільство від зазначених негативних тенденцій, ще більш наблизити Україну до світових стандартів місцевої демократії.

2. Цілі й завдання проекту Закону

Метою законопроекту є подолання зазначених вище загроз для місцевої демократії, забезпечення з урахуванням особливостей поточної стадії розвитку української держави та виборчого процесу рівності можливостей для кандидатів у сільські, селищні, міські голови в проведенні виборчої кампанії, реальності права балотуватися на цей пост.

Завданням законопроекту є окреслення законодавчих меж для перебування на посадах керівників органів самоврядування, визначення певних рамок для конкретних осіб цього різновиду трудової діяльності шляхом уведення до чинного Закону спеціальної норми, що обмежує її у часі.

3. Загальна характеристика й основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується доповнити частину 2 статті 12 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” абзацом другим, у якому буде закріплено положення про неможливість обрання на посади голови населеного пункту понад два терміни поспіль.

4. Стан нормативно-правової бази у відповідній сфері правового регулювання

Частина 3 статті 141 Конституції України визначає: „Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях”. Такі само положення містить і стаття 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Порядок проведення виборів регулюється Законом України „Про вибори депутатів місцевих рад, сільських селищних, міських голів”. Питання, скільки ж разів підряд може обиратися відповідний голова, залишилося дотепер поза уваги законодавця. Натомість у частині 2 статті 141 Основного Закону він по суті виніс ці питання до сфери відання окремого закону, зазначивши: „Статус голів, депутатів і виконавчих органів та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом”.  

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону видатків з Державного бюджету України не викличе.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту Закону

У результаті прийняття цього Закону будуть створені додаткові гарантії реалізації права виборців на обрання підзвітної, підконтрольної і відповідальної перед територіальною громадою місцевої влади, а також забезпечено періодичне оновлення кадрів на місцях, здорову конкуренцію програм розвитку населених пунктів, і, як результат, покращення економічної ситуації у регіонах.

Народний депутат України                                                                                      Л.М.Черновецький

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

1. Доповнити частину другу статті 12 Закону України „Про місцеве самоврядування” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст. 170 – ВВР, 2004, Закон № 2285-15) абзацом другим такого змісту:

„Одна й та сама особа не може бути сільськім, селищним, міським головою більше, ніж два строки підряд”.

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Проект
Внесений народним депутатом України
Черновецьким Л.М. (в.о. № 212)