Проект Закону про внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України

Номер, дата реєстрації:	5240 від 10.03.2004
Сесія реєстрації:	5 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань правової політики
Інші комітети:	Комітет з питань промислової політики і підприємництва Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 04.03.2004 Подання 04.03.2004 Пояснювальна записка 04.03.2004 Порівняльна таблиця 04.03.2004 Авторський колектив 04.03.2004
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 20.04.2004

 

Проходження законопроекту

Останній стан:	Опрацьовується в комітеті
Останній етап проходження:	Вручено для ознайомлення (16.03.2004)

Проектом пропонується внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, які вдосконалюють  порядок перегляду у касаційному порядку постанов чи ухвал Вищого господарського суду України, зокрема, передбачають участь у цьому представників сторін спору та порядок забезпечення позову.

Розглянувши поданий законопроект, Управління в цілому підтримує вказану законодавчу ініціативу. Разом з тим, на наш погляд, збільшення строку розгляду питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України з одного місяця до двох, як пропонується змінами до ст.111¹⁷ГПК України, не має під собою достатніх підстав і може призвести до затягування процесу. Також, з точки зору підвищення оперативності  розгляду таких спорів не є доцільними запропоновані зміни щодо органу, який вирішує питання про порушення провадження:  з колегії у складі 3 суддів, як це передбачено у чинній редакції частини 1 ст.111¹⁷ ГПК України, на Судову палату у господарських справах. Враховуючи викладене, пропонуємо частину першу ст. 111¹⁷ ГПК України викласти в наступній редакції:

“Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України розглядається на  засіданні колегії у складі трьох суддів Судової палати у господарських справах за участю сторін у справі та Генерального прокурора України, якщо він  подав касаційне подання, протягом місяця з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання та вирішується позитивно при згоді на це хоча б одного судді цієї колегії. За результатами розгляду приймається ухвала.”

Крім цього, на нашу думку, у новій редакції частини 2 ст. 67 ГПК краще не перерахувати органи та установи, яким надсилається ухвала про забезпечення позову, а за аналогією із ст.156 ЦПК визначити, що ця ухвала виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Узагальнюючий висновок: За  результатами розгляду в першому читанні проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України” може бути взятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Керівник Головного науково-експертного управління                                            Мацюк А.Р.

Вик.: Зуб І.В.,
Задонський П.А.

 

Стаття 111-17. Порядок перегляду у касаційному порядку постанов чи ухвал Вищого господарського суду України Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України вирішується позитивно при згоді хоча б одного судді на засіданні колегії у складі трьох суддів Судової палати у господарських справах і розглядається протягом місяця з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання. Постанова чи ухвала Вищого господарського суду України переглядається на засіданні суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України. Постанови чи ухвали Вищого господарського суду України переглядаються у касаційному порядку за правилами розгляду справи у господарському суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Стаття 111-17. Порядок перегляду у касаційному порядку постанов чи ухвал Вищого господарського суду України Розгляд питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України здійснюється на засіданні Судової палати у господарських справах за участі представників сторін спору (прокурора) протягом двох місяців з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання. Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України вирішується позитивно при згоді хоча б одного судді Судової палати у господарських справах. За результатами розгляду приймається Ухвала, яка підписується головою Судової палати у господарських справах. Постанова чи ухвала Вищого господарського суду України переглядається на засіданні суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України. Постанови чи ухвали Вищого господарського суду України переглядаються у касаційному порядку за правилами розгляду справи у господарському суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

ч. 2 статті 67 Господарського процесуального кодексу України: „Про забезпечення позову виноситься ухвала”.

ч. 2 статті 67 Господарського процесуального кодексу України:   „Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається органам державної виконавчої служби, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або податковим органам, установам банків, кредитно-фінансовим установам, в яких знаходиться виконавчий документ. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається”.

 

1. Обгрунтування необхідності прийняття проекту

Стаття 111-17 з’явилася у Господарському процесуальному кодексі України згідно із Законом України від 21 червня 2001 р. № 2539-III. 15 травня 2003 року Законом України № 761-IV до цієї статті внесено зміни і доповнення.

Аналіз практики застосування Верховним Судом України даної норми процесуального закону свідчить, що збереження статті у чинній редакції неприпустиме, оскільки процедура, дотримання якої вимагає зазначена стаття ГПК України, входить у суперечність з нормами Конституції України, яка, як відомо, є нормою прямої дії, та суперечить іншим нормам Господарського процесуального кодексу України.

Так, стаття 6 Конституції України проголошує, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у межах, визначених Конституцією та законами України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що публічний порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких посадові особи органів державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 129 проголошує, що одними з основних конституційних засад судочинства є гласність судового процесу та змагальність.

Здійснюючи правосуддя у конкретних справах, кожен суддя, як представник судової гілки державної влади, беззаперечно зобов’язаний керуватися зазначеними нормами прямої дії.

Аналіз норм Конституції України дозволяє стверджувати, що вони не містять винятків, коли судочинство може здійснюватися з ігноруванням принципів гласності та змагальності сторін судового процесу під час здійснення правосуддя.

Всупереч викладеному, частина перша статті 111-17 ГПК України передбачає випадок, коли Верховний Суд України під час здійснення правосуддя у господарських справах прямо порушує зазначені принципи правосуддя. Дана норма процесу передбачає право Судової палати ВСУ вирішувати питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанов чи ухвал Вищого господарського суду України без повідомлення сторін спору про дату засідання Судової колегії. Така ситуація є неприпустимою, оскільки Судова палата може винести Ухвалу про відмову у допуску скарги до розгляду Верховного Суду, що з процесуальної точки зору означає, що Верховний суд України залишає (можливо – незаконну!) постанову чи ухвалу Вищого господарського суду у силі.

При цьому стаття 111-17 Кодексу також позбавляє сторони спору конституційного права брати участь у засіданні Судової палати ВСУ чи оскаржувати можливі результати такого „правосуддя” в майбутньому.

Мною подано законопроект, який усуває зазначені невідповідності чинної норми ГПК положенням Конституції України та статтям 4^-3 та 4^-4 Господарського процесуального кодексу України.

Практика застосування господарськими судами України положення п.5 Роз’яснень “Про деякі питання практики застосування заходів по забезпеченню позову” від 23.08.94 № 02-5/611 („Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається органам державної виконавчої служби, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або податковим органам, установам банків, кредитно-фінансовим установам, в яких знаходиться виконавчий документ. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається”) конкретизує положення ч.2 ст.67 Господарського процесуального кодексу України („Про забезпечення позову виноситься ухвала”).

Застосування суддями господарських судів України положення п.5 вказаних Роз’яснень, є їх правом, а не обов’зком, тобто судді вчиняють дії передбачені цим Роз’ясненням лише у випадках , коли вважають це доречним.

В деяких випадках, не виконання суддями дій, передбачених п.5 роз’яснень, ускладнює або робить неможливим виконання рішень господарських судів.

Для того, щоб зробити виконання дій вказаних у п.5 Роз’яснень обов’язковим для суддів, а також для надання цим положенням всієї повноти юридичної сили і тим самим створити додаткові правові гарантії для осіб зацікавлених в забезпеченні позову в господарському процесі, вважаю доречним зафіксувати це положення в ч.2 ст.67 Господарського процесуального кодексу України.

2. Мета і завдання прийняття проекту

Головною метою цього законопроекту є забезпечення конституційного права суб’єктів господарювання на неупереджене, об’єктивне судове вирішення його проблем, а також створення додаткових гарантій для осіб, зацікавлених в забезпеченні позову у господарському процесі.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Проектом вносяться зміни в одну норму Господарського процесуального кодексу України – статтю 111-17 та доповнення у частину 2 статті 67 Пропонується частину першу статті 111-17 Кодексу замінити двома частинами у новій редакції, статтю 67 доповнити новим змістом.

4. Фінансово-економічне обгрунтування

Прийняття запропонованого Закону не викличе додаткових видатків з Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Будь-яке поліпшення норм чинного законодавства, приведення їх відповідно до норм Конституції України, завжди призводить до позитивних наслідків. У даному випадку прийняття запропонованих змін у Господарському процесуальному кодексі усуне можливість ущемляти права та законні інтереси суб’єктів господарювання, що може тільки поліпшити їх роботу. А поліпшення умов роботи підприємців у будь-якій країні неодмінно призводить до збільшення надходжень до Державного бюджету.

Народний депутат України                                                                                             Л.М.Черновецький

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

I. Внести до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56 – Закон України № 1255-IV від 18.11.2003) такі зміни:

1. У статті 111-17:

частину першу замінити новими частинами – першою та другою –такого змісту:

„Розгляд питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України здійснюється на засіданні Судової палати у господарських справах за участі представників сторін спору (прокурора) протягом двох місяців з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання.

Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України вирішується позитивно за згодою хоча б одного судді Судової палати у господарських справах. За результатами розгляду приймається Ухвала, яка підписується головою Судової палати у господарських справах.”

У зв’язку з цим частини другу та третю статті 111-17 Господарського процесуального кодексу України вважати відповідно частинами третьою та четвертою.

2. У статті 67:

частину другу викласти у такій редакції:

„Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається органам державної виконавчої служби, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або податковим органам, установам банків, кредитно-фінансовим установам, в яких знаходиться виконавчий документ. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається”.

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Народний депутат України                                                                      Л.М.Черновецький