დასკვნა „უკრაინის ზოგიერთ საკანონმდებლო აქტში დამატებების შეტანის შესახებ“ უკრაინის კანონის პროექტზე

Номер, дата реєстрації:	7553 від 27.05.2005
Сесія реєстрації:	7 сесія IV скликання
Суб’єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Черновецький Л.М. IV скликання
Авторський колектив
Головний комітет:	Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства
Інші комітети:	Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Комітет з питань бюджету Комітет з питань Європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 27.05.2005 Подання 27.05.2005 Пояснювальна записка 27.05.2005 Порівняльна таблиця 27.05.2005 Авторський колектив 27.05.2005
Документи, пов’язані із роботою:	Висновок Головного науково-експертного управління 13.06.2005

 

Проходження законопроекту

Останній стан:	Відхилено та знято з розгляду
Останній етап проходження:	Знято з розгляду (16.03.2006)

 

Зв’язані законопроекти

Номер реєстрацiї	7553/П
Дата реєстрацiї	23.06.2005
Назва законопроекту	Проект Постанови про відхилення проекту Закону України про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо криміналізації торгівлі ембріонами людини)

Законопроект має за мету шляхом внесення змін до ст. 19 Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” та до ст. 143 Кримінального кодексу України активізувати боротьбу з незаконною торгівлею клітинами ембріонів людини.

Головне науково-експертне управління вважає за необхідне висловити такі зауваження до проекту.

До статті 19 Закону України “Про трансплантацію органів

та інших анатомічних матеріалів людини”

Пропонована у проекті фраза “Незаконна торгівля фетальними матеріалами заборонена” з юридичної точки зору і з точки зору стилістики є некоректною. Адже якщо торгівля є незаконною, то здійснювати її не можна. Тобто, в зазначеному положенні одне із слів “незаконна” чи “заборонена” є зайвим.

До статті 143 Кримінального кодексу України (далі – КК)

Внесення змін до цієї статті Кодексу зводиться до включення до її назви і диспозицій частин 1, 2 та 4 словосполучення “або фетальних матеріалів”.

Але внесенням змін до ст. 143 КК вказану в Пояснювальній записці до проекту проблему, на наш погляд, вирішити не можна в силу таких причин.

1. Порядок надання фетальних матеріалів для трансплантації суттєво відрізняється від порядку надання органів і тканин людини для трансплантації, незважаючи на те, що вказані матеріали охоплюються єдиним поняттям “анатомічні матеріали людини” (або “гомотрансплантанти”). Цей порядок установлено Законом України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів” (ст. ст. 6, 12, 13 – для органів і тканин, ст. 19 –  для фетальних матеріалів).

2. Суть і мета трансплантації органів і тканин людини відрізняються від суті і мети фетальної трансплантації, яка може мати місце тільки після штучного переривання вагітності (аборту). Сам же аборт робиться не з метою фетальної трансплантації і питання про її здійснення вирішується після аборту з обов’язковим дотриманням умов добровільної інформативної згоди на це жінки, якій роблять аборт.

Отже, положення частини 2 ст. 143 проекту про те, що “вилучення у людини фетальних матеріалів з метою їх трансплантації” взагалі суперечить суті аборту і фетальних трансплантацій (інакше кажучи, у людини ніяк не можна вилучити фетальні матеріали), а тому є неприйнятним.

3. Ст. 143 проекту є бланкетною правовою нормою і для установлення в діях особи складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно звертатися до Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини”, який і визначає порядок трансплантації. Але в зазначеному Законі (ст. 19) умови і порядок надання фетальних матеріалів установлені неповно і не узгоджуються з Положенням про трансплантацію фетальних тканин, прийнятим 41 Всесвітньою асамблеєю у вересні 1989 р. (Гонконг).

Таким чином, установити в діях особи чіткий склад злочину, передбаченого частиною 1 ст. 143 проекту (порушення встановленого законом порядку трансплантації фетальних матеріалів) практично буде неможливо.

Адже у ст. 19 Закону не визначені основні умови надання фетальних матеріалів для трансплантації, а саме: що рішення про аборт чи передчасні пологи прийнято жінкою не задля подальшого використання фетальних матеріалів для трансплантації; що рішення прочас переривання вагітності обумовлено  тільки станом здоров’я матері і плоду; що згода жінки на використання цих матеріалів може мати місце тільки після аборту; що ця згода має бути тільки добровільною без будь-якого впливу чи матеріальної зацікавленості; про заборону вибору/надання фетальних матеріалів певним/певному реципієнту; що медперсонал, зайнятий перериванням вагітності, не повинен мати будь-якої вигоди від трансплантації фетального матеріалу, отриманого в результаті переривання вагітності; що медичні працівники, які згодом проводитимуть трансплантацію, не повинні впливати або брати участь в проведені аборту тощо.

Таким чином, поставлену у законопроекті проблему потрібно вирішувати комплексно – шляхом внесення більш суттєвих змін до Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” і введенням до Кримінального-кодексу Україниокремої статті саме щодо трансплантації фетальних матеріалів, з урахуванням рекомендацій і вимог міжнародних документів і угод щодо фетальної трансплантації.

Узагальнюючий висновок:

за результатами першого читання проект пропонуємо направити на доопрацювання з наступним поданням на повторне перше читання.

Керівник управління                                               А.МАЦЮК

Вик.: М. І. Хавронюк, тел. 235-79-41
В. І. Лисак, тел. 235-79-21

Закон України „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини”

Стаття 19. Надання фетальних матеріалів для трансплантації Фетальні матеріали для трансплантації можуть надавати акредитовані в установленому порядку заклади охорони здоров’я, які проводять операції штучного переривання вагітності (аборти) з дотриманням умов та порядку проведення таких операцій, встановлених законодавством України. Фетальні матеріали для трансплантації надаються за згодою жінки, яка прийняла остаточне рішення щодо штучного переривання вагітності (аборту), та за умови збереження конфіденційності відомостей про неї. На осіб, фетальні матеріали яких надані для трансплантації, не поширюються норми частин другої та третьої статті 22 і статті 23 цього Закону.

Стаття 19. Надання фетальних матеріалів для трансплантації Фетальні матеріали для трансплантації можуть надавати акредитовані в установленому порядку заклади охорони здоров’я, які проводять операції штучного переривання вагітності (аборти) з дотриманням умов та порядку проведення таких операцій, встановлених законодавством України. Фетальні матеріали для трансплантації надаються за згодою жінки, яка прийняла остаточне рішення щодо штучного переривання вагітності (аборту), та за умови збереження конфіденційності відомостей про неї. Незаконна торгівля фетальними матеріалами заборонена. На осіб, фетальні матеріали яких надані для трансплантації, не поширюються норми частин другої та третьої статті 22 і статті 23 цього Закону.

 

Кримінальний кодекс України

Стаття 143. Порушення встановленого Законом порядку трансплантації органів або тканин людини 1. Порушення встановленого Законом порядку трансплантації органів або тканин людини – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 143. Порушення встановленого Законом порядку трансплантації органів, тканин людини або фетальних матеріалів 1. Порушення встановленого Законом порядку трансплантації органів, тканин людини або фетальних матеріалів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів, тканин людини або фетальних матеріалів з метою їх трансплантації – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 4. Незаконна торгівля органами,тканинами людини або фетальними матеріалами -карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Останнім часом у засобах масової інформації різних країн з’явилися численні публікації під такими приблизно назвами: „Українських дітей ріжуть на частини і роблять з них молодильні ін’єкції”. Я ознайомився з
8 квітневими публікаціями на цю моторошнувату тему в Інтернеті, подивився передачу „Спецкор” на каналі „Інтер”.

Картина жахлива. Якщо нещодавно Україна посідала одне з перших місць у світі з корупції, то тепер ми є лідером з постачання кліток ембріонів українських дітей.

Як ставиться до цієї проблеми світове співтовариство?

Ще у жовтні 1987 року 39-та Всесвітня медична асамблея у Мадриді прийняла Положення про запліднення in-vitro та трансплантацію ембріонів. Ось думка Асамблеї: „Любая торговая деятельность, при которой яйцеклетки, сперма или эмбрионы предлагаются для покупки или продажи, категорически осуждается ВМА”.

У вересні 1989 року у Гонконгу Асамблея прийняла Положення про трансплантацію фетальних тканин. Рекомендації Асамблеї: „2) фетальные ткани предоставляются на условиях, соответствующих Положению ВМА о торговле жизнеспособными органами, И НЕ ПРЕДОСТАВЛЯЮТСЯ В ОБМЕН НА ФИНАНСОВОЕ ВОЗНАГРАЖДЕНИЕ… 6) медицинский персонал, занятый в прерывании беременности у данного пациента, НЕ ИМЕЕТ КАКОЙ-ЛИБО ВЫГОДЫ ОТ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ТКАНЕЙ, ПОЛУЧЕННЫХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ПРЕРЫВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ У ЭТОГО ПАЦИЕНТА;”.

У Сполучених Штатах Америки торгівля тканинами ембріонів людини заборонена. Аналогічне законодавство прийнято всіма цивілізованими країнами.

Здебільшого, як повідомляють ЗМІ, тканини ембріонів людини вивозяться у Росію та інші країни з Харкова, Донецька, Києва. При цьому українські лікарі ховають очі і непереконливо заперечують факт торгівлі тканинами ненароджених українців. А російський лікар Юрій Романов, керівник лабораторії стволових клітин російського інституту експериментальної кардіології, в інтерв’ю „Спецкору” з екрану телевізора розповів, що вони отримують фетальні клітини з України, де вони „дешевші”. Романов цинічно розповів, що жінок за сто чи двісті доларів змушують доносити дитину до 4 місяців, тому що „м’яса більше”. Заробити, мовляв, можна також „більше”.

На нашому віку ми, здавалося б, все бачили: торгівлю зброєю, отрутою, людьми, наркотиками. Тільки ненародженими дітьми не торгували. Тепер і такий страшний „бізнес” Україна започаткувала.

Вітчизняний Закон про трансплантацію – непоганий, досить строгий. Але у ньому „випала” чітка заборона торгувати тканинами ембріона людини. Така ж „дірка” і у статті 143 Кримінального кодексу. Тому ділки від медицини і не бояться ні Бога, ні тюрми. А наживу мають чималу. Відомий російський діяч Бринцалов заявляє, що він продає „дозу” тканин ембріона людини за 20 тисяч доларів США. А курс лікування „молодильними клітинами” у Москві коштує тамтешнім олігархам та кримінальним авторитетам десятків тисяч доларів.

Таким чином, є всі передумови подальшого розвитку цього огидного „бізнесу”. І тільки страх сісти на лаву підсудних та втратити професію може зупинити українських ділків від медицини.

2. Цілі і завдання прийняття Закону

Як християнин, я виходжу з такого постулату: Господь Бог вкладає душу у дитину в момент її зачаття. Ніхто в усьому світі не довів інше. Тому аборт, якщо він не викликаний загрозою життю матері, є, на моє переконання, одним з різновидів вбивства людини, причому, людини абсолютно беззахисної. А торгівлю клітинами ненародженої дитини можу зрівняти тільки з канібалізмом і злочином проти людства.

Запропонований мною законопроект покликаний стати законодавчим бар’єром для безсовісних „вбивць у білих халатах”, для яких прізвище Гіппократ – пустий звук.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується ввести нову частину у статтю 19 Закону України „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” та вдосконалити статтю 143 Кримінального кодексу України. Ці новели дозволять боротися з незаконною торгівлею клітинами ембріонів людини правоохоронними заходами.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють: Закон України „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини”, нормативно-правові акти Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Країна, де лікарі не вбивають ненароджених дітей і не наживаються на цьому, має право називатися країною моралі. І навпаки. Тому прийняття запропонованого мною законопроекту буде мати тільки позитивні соціальні наслідки. Народяться в Україні нові Шевченки, Патони, Лесі Українки, Грушевські. Оце я й прогнозую як наслідки прийняття мого проекту.

Народний депутат України                                                                      Л.М.Черновецький

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

І. Внести доповнення до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 19 Закону України „Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 41, ст. 377) доповнити частиною третьою такого змісту:

„Незаконна торгівля фетальними матеріалами заборонена”.

Частину третю цієї статті вважати частиною четвертою.

2. Статтю 143 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131 – ВВР, 2005, № 16, ст. 260) викласти у такій редакції:

„Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів, тканин людини або фетальних матеріалів

1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів, тканин людини або фетальних матеріалів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів, тканин людини або фетальних матеріалів з метою їх трансплантації -карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Незаконна торгівля органами, тканинами людини або фетальними матеріалами – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.”

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний термін після набрання чинності цим Законом:

привести у відповідність до цього Закону свої нормативно-правові акти;

забезпечити прийняття відповідно до компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Проект,
внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)