22 грудня 2008 року я урочисто відкрив цей пам'ятник.
Він встановлений у сквері на вулиці Червоноармійській (Велика Васильківська), 115–121. Пам'ятник є гранітним п'єдесталом, на якому стоїть символічне дерево життя з отвором посередині у вигляді пера. Перед ним стоїть постать парубка у довгому пальті. За словами одного із скульпторів пам'ятника, Юрія Козерацького, ідея пам'ятника – створення узагальненого образу рішучої, відвертої людини, чиї переконання неможливо змінити. Він також зазначав, що, створюючи фігуру журналіста, скульптори орієнтувалися на портрет Гонгадзе, проте не ставили за мету досягти повної схожості.
Дерево заввишки 7 метрів та фігура заввишки 3 метри виконані з бронзи. Загальна висота пам'ятника із п'єдесталом – 8,5 метрів.
Після відкриття монумента я вирішив виступити з ініціативою та запропонував київським молодятам відвідувати цей пам'ятник у день одруження та включити таку традицію до весільних програм.
Всім молодятам, які щосуботи приїжджали на це місце, я дарував подарунки (фотоапарати), а також пропонував їм скористатися моїм власним автомобілем Rolls-Royce.
Я намагався особисто приїжджати по суботах і вручати подарунки, фотографувався з нареченими, разом ми покладали квіти до пам'ятника.
Мені було приємно бачити щасливі пари, які мали дати Києву гарних дітей та онуків. Я дарував їм символічні подарунки, але головне – я дарував їм свою душу, серце та любов.
Мені було важливо, вітаючи молодят, звернути увагу на збереження пам'яті про видатного журналіста, який своїм життям заплатив за те, щоб українці отримали свободу слова та вільну державу. Сподіваюся, у мене це виходило.