У 2009 році я вирішив створити мережу вертолітних майданчиків на території міста та доручив Головному управлінню з надзвичайних ситуацій обстежити можливі місця їхнього облаштування. У планах було зробити гелікоптери повноправним міським транспортом. На першому етапі – транспортом спеціального призначення, щоб медики та рятувальники могли оперативно реагувати на виклики постраждалих у великих ДТП, пожежах та від інших лих, адже через весь Київ гелікоптер може пролетіти менше ніж за десять хвилин.
Столичні медики вітали таке рішення. Головлікарі київських лікарень підтверджували: «Гелікоптери в Києві дуже потрібні, адже в пробках втрачається дорогоцінний час, за який можна врятувати життя людини!»
Використання гелікоптерів у медицині – це світова практика! Загалом у світі використовується понад 1800 медичних гелікоптерів, власниками яких є як комерційні, так і некомерційні організації. Основними покупцями медичних гелікоптерів є США, Канада, країни Європейського Союзу. У Німеччині, наприклад, експлуатується понад 70 медичних гелікоптерів. Для перевезення постраждалих та хворих їх почали застосовувати з 1968 року. Вже до 1978 року були збудовані 22 вертолітні майданчики для санітарних гелікоптерів з радіусом дії до 50 кілометрів. США є лідером за кількістю медичних гелікоптерів, у них налічується близько 850 одиниць. Мережа медичних гелікоптерів побудована таким чином, що 79 % всього населення США знаходиться в 10-хвилинній зоні польоту для надання допомоги протягом 20 хвилин, що з легкістю дозволяє реалізувати правило «золотої години», коли постраждалий доставляється до медичного закладу менш ніж за одну годину після нещасного випадку, нападу захворювання тощо.
У Нью-Йорку посадкові майданчики для гелікоптерів розміщені більш ніж на 300 будинках. У Москві таких місць понад двадцять.
Було обрано 17 ділянок для будівництва вертолітних майданчиків. Ми подали до Кабінету міністрів свої пропозиції разом із Міністерством транспорту та зв'язку. Тоді було затверджено 9 ділянок, на деяких вулицях планували збудувати по 2–3 майданчики.
Я впевнений, що питання подальшої реалізації цієї ініціативи – це насамперед питання часу, і рано чи пізно воно буде вирішено.
Це досвід усіх розвинених країн світу та великих міст, і сподіваюся, що Київ буде серед них!