У рамках підготовки Києва до проведення Євро-2012 дуже важливо було забезпечити гостей нашого міста сучасними та якісними транспортними послугами, зокрема, послугами таксі.
90 % таксі, які їздять у Києві, не відповідають жодним стандартам, і це серйозна проблема.
У березні 2009 року відповідно до мого розпорядження була створена робоча група для реалізації програми «Муніципальне таксі» у Києві. Її керівником було призначено першого заступника голови КМДА на той момент Євгена Альфредовича Червоненка.
До роботи над цією програмою ми залучили представників профспілкових організацій, діючих операторів ринку.
Муніципальне таксі повинно було мати єдиний зразок номерного знака, відпрацьований Адміністрацією та погоджений з Департаментом ДАІ МВС України. Такий номер планувалося надавати перевізнику згідно з попередньо укладеною угодою і, головне, після складання кандидатом у водії муніципального таксі прозорих та чесних іспитів зі знання правил дорожнього руху.
На майбутнє планувалося розробити єдине кольорове оформлення всіх автомобілів муніципального таксі, а також впровадити безліч інших додаткових сервісів для клієнтів: телефон довіри, бюро знахідок тощо.
Важливо те, що ця програма була покликана також боротися з приватним візництвом, яке не могло дати клієнту гідний рівень послуг. Всі автомобілі муніципального таксі повинні були бути укомплектовані GPS-навігаторами та лічильниками.
Для мене було дуже важливо не лише створити нову службу таксі, а й встановити діалог із діючими учасниками ринку, розпочати діалог із підприємцями транспортної сфери загалом.
Я робив усе можливе, щоб у найкращого міста був найкращий транспорт.
У лютому 2009 року я провів зустріч із представниками транспортної сфери, у тому числі таксомоторних компаній, і запропонував їм насамперед співпрацю. Столична влада в моїй особі була зацікавлена, щоб кияни отримували якісні послуги.
З 2010 року ця програма та її розвиток почали згортатися.